***
Главная » Загальна психологія » 18.2. Властивості темпераменту. Проблема типу темпераменту



18.2. Властивості темпераменту. Проблема типу темпераменту

У будь-якій розвиненій мові є не один десяток слів, що описують властивості темпераменту. В психології його характеризують такі поняття, як активність, реактивність, сенситивність, темп реакцій, пластичність, екстраверсія, емоційна збудливість, тривожність, Дослідження природного ґрунту кожної проливають світло на їх походження.
АКТИВНІСТЬ (ВІД лат. activus — діяльний) — властивість, яка свідчить про динаміку енергетичної напруженості життя індивіда. Активна людина завжди чимось зайнята, кудись поспішає, рухається. В неї жваві рухи і мовлення, її пізнавальна діяльність досить стрімка, вона не вдовольняється тим, що є, і прагне вийти за наявні обмеження. Протилежною властивістю є пасивність (від лат. passivus — недіяльний), носій якої характеризується байдужістю, млявістю, бездіяльністю. Це стосується як зовнішньої, так і внутрішньої діяльності.
Дослідження свідчать, що рівень активності залежить від характеристик збудження цілого комплексу мозкових структур, до якого входять лобові частки кори та сітчастий утвір [34; 36; див.: 47; 60]. Встановлено також, що на активність впливає взаємодія різнорівневих структур організму: генетично зумовленого обміну речовин, особливостей будови тіла та властивостей нервової системи [51; 53]. Серед останніх безпосередній стосунок до активності має активованість (Голубєва, Рождественська [17]; Лейтес та ін., див.: [48]). Періодичні коливання активності залежать від циклічної дії гормональної системи, харчового раціону, віку (Иют-тен, див.: [61]).
Реактивність (від лат. ге — проти, actor — діючий) — властивість, яка характеризує інтенсивність реагування індивіда на зміни ситуації життя. Високореактивні люди відразу ж, під безпосереднім впливом обставин, здійснюють якісь, найчастіше мимовільні дії. Низькореактивні, навпаки, виявляють обачність, прагнуть осмислити можливі наслідки своєї поведінки. їм притаманні вповільненість процесів діяльності, запізнення з прийняттям рішення. Якщо високореактивні люди є імпульсивними особами, то низькореактивні — розважливими й поміркованими.
Головним показником реактивності є час, що минає від якоїсь події до початку відповідної поведінки. Загалом активність і реактивність перебувають між собою в обернено пропорційних зв'язках: чим активнішою за темпераментом є людина, тим вона менш реактивна [55]. Співвідношення реактивності й активності показує, що більше характеризує спосіб життя індивіда: довільні чи мимовільні дії. Як і активність, реактивність залежить від характеристик збудження різних мозкових структур [53].
Сенситивність (від лат. sensus — відчуття, почуття) — властивість темпераменту, що виявляється у ступені чутливості індивіда до певних подій. Високосенситивні люди сором'язливі, вразливі, схильні до зосередження на минулому, переживання можливих неприємностей, усвідомлення власних недоліків, в них підвищена вимогливість до себе, знижений рівень домагань. Натомість особам з низькою сенситивністю притаманні переважно протилежні властивості. Показником сенситивності є та найменша сила зовнішнього впливу, яка спричинює відповідну реакцію індивіда. Доведено, що, як жодна інша властивість, сєнситиекість несе на собі відбиток особливостей будови тіла людини [51].
Темп (лат. tempus — час) реакцій виявляється насамперед у швидкості перебігу різних психічних явищ і виразно характеризує динамічний бік життя людини. Його показниками є швидкість переробки інформації, що впливає на органи чуттів, час розв'язування задачі, динаміка запам'ятовування, забування, відтворення, швидкість прийняття рішення. Особи з високим темпом реакції швидше розв'язують проблеми, що постають перед ними, хоча нерідко це позначається на якості отримуваного результату. Особи з низьким темпом витрачають більше часу та ті чи інші дії, але припускаються при цьому менше помилок. Встановлено, що темп реакцій стійко пов'язаний з характеристиками біоелектричної активності мозку, зокрема з рівнем просторово-часової синхронізації електроенцефалограми [51].
Пластичність (від гр. 7іА,асгахб<; — ліпний, скульптурний) — показник ступеня пристосування людей до змін умов життя. За необхідності пластичні особи швидко змінюють спосіб життя, переходять від однієї діяльності до іншої. Завдяки цьому вони легко пристосовуються, рідше конфліктують з довколишніми. Водночас ригідні (від лат. rigidus — твердий, заціпенілий) — непластичні особи, що тяжіють до усталених способів діяльності, хоча це й не сприяє її ефективності в нових умовах.
Про ступінь ригідності можна судити за труднощами, що з ними стикається людина в змінених умовах свого життя. З віком виявляється тенденція до зміни співвідношення пластичності і ригідності у бік останньої. Пластичність пов'язана з характеристиками активності мозкових структур, що вказує на генетичний контроль за цією властивістю [51].
Екстраверсія (від лат. extra — зовні, versio — повертати) свідчить про переважну орієнтацію індивіда на довколишні об'єкти. Протилежною властивістю є інтроверсія (intro — всередину) — зосередження індивіда на власному внутрішньому світі. Екстравертам притаманні імпульсивність, ініціативність, гнучкість поведінки, комунікативність. Інтроверт зосереджується на своїх переживаннях і тому його менш цікавить те, що відбувається навколо. Якщо екстраверсія ґрунтується на сильній нервовій системі, то інтроверсія — на слабкій [19]. Екстраверти пластичніші, інтроверти — ригідніші {Юнг, див.: [47]). Аналіз трьох поколінь із 98 родин показав, що ця властивість чітко залежить від генотипу, причому його вплив виразніший за материнською лінією [11].
ЕМОЦІЙНІСТЬ — властивість темпераменту, яка вказує на швидкість виникнення і перебігу емоцій. При цьому емоційна нестійкість (нестабільність) є свідченням високої швидкості, а емоційна стійкість {стабільність) — низької. Емоційно нестійкі, збудливі люди відгукуються навіть на слабкі впливи, що стосуються їхніх потреб, тоді як емоційно стійкі — лише на сильні. Загалом емоційність є індивідуально специфічною і індивідуально сталою характеристикою, що виявляється як в емоціо-генних, так і у відносно нейтральних ситуаціях [10; 38].
Вона полягає в домінуванні однієї з провідних емоцій: радості, гніву чи страху. Серед різних груп досліджуваних осіб з виразним домінуванням однієї з таких емоцій буває від 30 до 40%. Великою мірою це залежить від збудливості структур лімбічного мозку і лобової кори [34; 36]. На рівень емоційності впливають також чинники гормональної та тілесної сфери індивіда [53].
Тривожність — це очікування людиною несприятливого розвитку подій, до яких вона причетна. Як правило, високотривожні люди емоційно нестійкі. Вони невпевнені в собі, глибоко переживають наявні й можливі труднощі, перебільшуючи при цьому їх роль і загрозливе значення. Високий рівень тривожності може свідчити про несприятливі умови психічного розвитку, наявність травмуючих психіку чинників. Низькотривожні люди більш упевнені в своїх силах, а тому з меншими зусиллями долають труднощі, що трапляються на їхньому шляху, емоційно стійкі в ситуаціях, які зачіпають їхні потреби. Проте вони менш пластичні й більш реактивні.
Більшість властивостей темпераменту підлягають очевидному генетичному контролю {Басе, Пломін, цит. за: [49]). Так, порівняння за рівнем емоційності, активності, екстраверсії і реактивності 81 пари моно-зиготних і 57 пар дизиготних близнюків (хлопчиків та дівчаток віком від 1 до 9 років) засвідчило досить високий ступінь подібності перших (коефіцієнти кореляції 0,68—0,84) і низький других (0,0—0,18). Причому це більше стосувалося реактивності й було чіткіше виявлено у хлопчиків1.
Властивості темпераменту вимірюють за допомогою тестів [5; 14; 30; 31; 38; 45; 55], які дають змогу не лише діагностувати певну властивість, а й, застосовуючи методи математичної статистики, схарактеризувати зв'язки між ними. В такий спосіб було встановлено, що властивості темпераменту пов'язані між собою відношеннями синергії, взаємної компенсації, антагонізму, взаємного зрівноваження.
Синергійні (гр. ouvepyo^ — діючий разом) відношення полягають у взаємному підсиленні властивостей, що позначається на динаміці психічних явищ. Так, реактивність і емоційна збудливість, об'єднуючись, сприяють швидшому переключенню уваги індивіда. Взаємна компенсація виявляється в посиленні якихось властивостей за рахунок послаблення інших. Наприклад, ригідність і низька реактивність нерідко мають своїм наслідком високу тривожність. Відношення антагонізму (від гр. otvxaycovi-О|Ш — суперечка, боротьба) складаються між протилежними властивостями, якими, наприклад, є екстраверсія і інтроверсія, емоційна збудливість і емоційна стійкість тощо. Взаємне зрівноваження досягається взаємодією властивостей темпераменту, внаслідок якої емоційна нестійкість може бути врівноважена високою сенситивністю або підвищеною тривожністю, що відповідним чином проявляється в житті індивіда.
Ці ж дослідження довели, що в підлітковому віці під впливом інтенсивного дозрівання нервової системи і змін у роботі ендокринних залоз темперамент зазнає певних змін. Проте це стосується не стільки темпераменту в цілому, скільки його окремих складників. Тому, хоча зміна однієї властивості й призводить до відповідних змін пов'язаної з нею іншої властивості, їх співвідношення залишається практично незмінним. Особливо стійкою є така властивість темпераменту, як емоційність: в одних учнів та студентів завжди домінує емоція радості, в інших — страху, в третіх - смутку.
Шляхом аналізу зв'язків між властивостями темпераменту великої кількості людей неодноразово робилися спроби все ж розв'язати проблему типу темпераменту. Одна з таких спроб бере за основу дві пари протилежних властивостей: емоційну стабільність — емоційну нестабільність і інтроверсію — екстраверсію та зіставляє їх з «класичною» типологією (Айзенк, цит. за: [33], мал. 42).

Інша спроба ґрунтується на даних, за якими відношення між певними властивостями темпераменту характеризуються інваріантною (invarians — незмінний) величиною [5; 7]. Це дало підставу виділити дві взаємопов'язані групи властивостей і, відповідно, два типи темпераменту.
Представники першого типу характеризуються відсутністю тривожності в ситуації очікуваної загрози; низькою сенситивністю, що виявляється в недооцінюванні часу виконання заданої дії; екстраверсією, що супроводжується заглибленістю в теперішнє; емоційною стійкістю при роботі як монотонного, так і різноманітного змісту; високим темпом реакцій навіть на подразники високого ступеня складності. Носіям темпераменту другого типу притаманні висока сенситивність, що зумовлює переоцінювання часу виконання заданої дії; тривожність у ситуації очікуваної загрози; інтроверсія, яка свідчить про більшу залежність діяльності від думок про минуле і майбутнє; ригідність» що виявляється у труднощах при переході від одних способів виконання дій до інших; емоційна стійкість.
Набула поширення також типологія, створена в результаті зіставлення типів акцентуації' {28; 29}. За К. Леонгардом, наприклад» є чотири головні типи темпераменту: гіпертимний, дистимн-ий, афективно-лабільний і афективно-екзальтований. Людям з гіпертимним темпераментом притаманні оптимізм, ініціативність, висока мовна активність, жвавість і веселість. Дистимний темперамент характеризує індивіда як пасивного суб'єкта зі зниженою мовною активністю і вповільненістю дій. Афективно-лабіль-ний темперамент мають люди з різкими перепадами настрою. Нарешті, афективно-екзальтований темперамент відрізняє людей, які легко приходять у захоплення від радісних подій і впадають у відчай від сумних.
Отже, темперамент — це сукупність певних властивостей, які досить стійко характеризують динамічні особливості психіки індивіда. У кожному випадку це зафіксована у вигляді психологічного поняття форма прояву притаманного конкретному індивіду способу життя1. Активність, реактивність, сенситивність, пластичність, екстраверсія, темп реакцій, емоційність, тривожність значною мірою визначають, як людина живе, в який спосіб вона встановлює і реалізує свої стосунки зі-світом.
Можливо, що подальші дослідження цих властивостей відкриють шлях до створення більш досконалої типології темпераменту.


Смотреть другие вопросы в разделе: Загальна психологія





Все материалы размещены исключительно с целью ознакомления и принадлежат их авторам. Любое копирование строго запрещено. Если вы являетесь автором того или иного труда и не хотите, чтобы он был здесь опубликован, свяжитесь с администрацией