***
Главная » Загальна психологія » 8.3. Види спілкування. Педагогічне спілкування



8.3. Види спілкування. Педагогічне спілкування

Види спілкування можна виділяти за різними ознаками [23; 35]. Наприклад, за характером професійної діяльності, складником якої воно є. У цьому разі, зважаючи на значущість розв'язуваних завдань, на перший план виступає педагогічне спілкування. Йдеться про комунікативний, інтерактивний і перцептивний процес, що складається між учителем, викладачем і учнем, студентом у ході педагогічної діяльності.
Комунікативний аспект педагогічного спілкування посідає особливе місце в роботі вчителя, оскільки передбачає інтенсивний обмін інформацією між ним і учнями. Від того, як повно він використовує різноманітні комунікативні засоби, враховує рівень поінформованості учнів, можливі бар'єри спілкування, неабиякою мірою залежить ефективність педагогічної діяльності. Проте дослідження свідчать, що мовлення вчителя, особливо початківця, займає у навчальному процесі невиправдано багато часу [24]. Учителі ж, які оволоділи педагогічною майстерністю, широко використовують можливості немовних засобів спілкування, а їхнє мовлення характеризується лаконічністю і змістовністю [35].
Якщо ж узяти інтерактивний аспект педагогічного спілкування, то відомо, що при демократичному стилі, який реалізує вчитель, школярі значно частіше, ніж за інших стилей, відчувають задоволення і радість від навчання. Такий учитель працює з усім класом, організовує спільну діяльність, ураховуючи індивідуально-психологічні особливості учнів, заохочуючи їх до кооперації зусиль [49]. Водночас авторитарний стиль негативно позначається на самооцінці учнів, особливо слабовстигаючих. У початкових класах значення стилю спілкування ще очевидніше: більшість першокласників, з якими працюють авторитарні вчителі, виявляють бажання повернутися до дитячого садка. Відомо також: якщо стиль спілкування, засвоєний дитиною вдома, відрізняється від стилю, що його демонструє вчитель, між ними складаються далеко не гармонійні стосунки (Майклз, Кезден, див.: [54]).
Аналіз перцептивного аспекту педагогічного спілкування нерідко виявляє випадкц неадекватного сприймання і розуміння вчителем учня. Зокрема, подекуди мають місце настановлення стосовно окремих учнів, які визначають ставлення до них [35]. Навіть якщо спеціально підібрати групу учнів з приблизно рівними пізнавальними можливостями й успіхами у навчанні, то за однаково правильні відповіді вчителі хвалили «гарних» удвічі частіше, ніж «поганих». До того ж вони втричі частіше сварили останніх за однаково неправильні відповіді. «Гарними» або «поганими» учні ставали внаслідок узагальнення вчителями досвіду свого спілкування з ними, хоча воно не завжди мало реальні підстави. Так, учителі схильні вважати більш інтелектуально розвиненими дітей, які демонструють зразкову поведінку; менше за інших їм подобаються незалежні, активні і само-впевнені учні. Негативні настановлення стосовно вчителів мають і учні, проте настановлення вчителів перешкоджають педагогічному спілкуванню значно більше. Як свідчить досвід, перевагу тут мають ті вчителі, які досягли педагогічної майстерності: в них позитивні оцінки переважають над негативними, непрямі засоби впливу на учнів над прямими.
Ці закономірності стосуються й педагогічного спілкування у вищій школі.
Налагодженню довірливих контактів у процесі педагогічного спілкування може допомогти соціально-психологічний тренінг, спеціально зорієнтований на педагогів [19; 20; 24; 35; 40; 73; 74]. Він спрямований на відпрацювання комунікативних умінь — способів, які дають змогу успішно спілкуватися з дітьми і дорослими з метою досягнення навчально-виховних цілей, та на розвиток комунікативності — здатності легко, швидко й оперативно встановлювати контакти з іншими людьми.
Ефективність спілкування залежить від того, наскільки педагог ураховує вікові та індивідуально-психологічні особливості учнів, дотримується професійної етики. Лише педагог, який будує свої стосунки з учнями на глибокій повазі до них, розуміє їхні очікування і прагне цим очікуванням відповідати, може розраховувати на відповідне ставлення до себе. Досвід роботи вчителів-новаторів дає підставу розглядати педагогічне спілкування як безпосередню умову успішності педагогічної діяльності [64].
* * *
Спілкування реально включене не лише в спільну діяльність, а й у процеси формування і функціонування людських спільностей (тема 9).


Смотреть другие вопросы в разделе: Загальна психологія





Все материалы размещены исключительно с целью ознакомления и принадлежат их авторам. Любое копирование строго запрещено. Если вы являетесь автором того или иного труда и не хотите, чтобы он был здесь опубликован, свяжитесь с администрацией