«Сон и его значение». Работа изложена на 39 страницах машинописного текста, содержит 4 раздела, 4 рисунка. Список использованных источников включает 20 работ.
Цель работы – изучение сна и его значение для жизнедеятельности человека.
Объект исследования: физиология сна.
Предмет исследования: сон и его значение.
В первом разделе курсовой работы был изучен сон и его объективные признаки, электроэнцефалографические показатели сна, взаимосвязь фаз сна со сновидениями и психической деятельностью.
Во втором разделе курсовой работы рассмотрено теории сна, а именно сосудистая, гуморальная, подкорковых центров и корковая теории сна.
Третий раздел посвящен механизмам сна. Была дана характеристика сенсорным механизмы сна, роли ствола мозга и биологически активных веществ в их функционировании, основным расстройствам сна и причинам, в них лежащих.
Биологические значение сна и его лечебное действие было проанализированное в четвертом разделе курсовой работы.
Основную литературную базу работы составили труды таких авторов, как Анохин П.К., Батуев А.С., Вейн А.М., Данилова Н.Н., Курепина М.М., Павлов И.П., Платонов К.И., Судаков К.В., Косицкий Г.И., Смирнов В.М., Шмидт Р., Шабатура Н.Н., Матяш Н.Ю., Шульговский В.В. и др.


СОН, МЕДЛЕННОВОЛНОВАЯ ФАЗА, БЫСТРОВОЛНОВАЯ ФАЗА, СОМАТОВЕГЕТАТИВНЫЕ ПРОЯВЛЕНИЯ СНА, СНОВИДЕНИЯ, ТЕОРИИ СНА, СЕНСОРНЫЕ МЕХАНИЗМЫ, СТВОЛ МОЗГА, РАССТРОЙСТВА СНА, ЛЕЧЕБНОЕ ДЕЙСТВИЕ СНА, ЗНАЧЕНИЕ СНА


У курсовій роботі була розглянута одна з міждисциплінарних проблем, а саме сон як явище. Ми з'ясували, що існувало (і до цих пір існує) безліч концепції в області походження сну.
Всі перелічені та багато інших теорії висвітлюють лише окремі сторони явища сну, не відповідаючи на питання про причину і механізм розвитку сну. І. П. Павлов з матеріалістичних позицій, на основі численних дослідів на собаках, а в подальшому на підставі клінічних дослідів і спостережень над хворими відкрив природу сну й створив струнке вчення про сон, причини, що сприяють або перешкоджають його виникненню, і встановив цілющу роль сну [10].
Сон, як показано в лабораторії І.П. Павлова, характеризується фазовими змінами ВНД. Особливо виразно фазові стани спостерігаються при засипанні, тобто при переході від неспання до сну [10, c.297].
Найбільш об'єктивно характеризують стан сну зміни електроенцефалограми і ряду вегетативних показників. Виділяють кілька стадій зміни ЕЕГ під час сну, хоча їх послідовність і тривалість дуже індивідуальні, а саме неспання, дрімота, легкий сон, глибокий сон, парадоксальний сон. ЕЕГ-змін під час сну відповідають також зміни низки соматовегетативних показників [17, c.703].
Парадоксальна фаза сну виявилася істотно важливою для нормальної життєдіяльності. Показано, що, якщо людину вибірково позбавляти тільки парадоксальної фази сну, наприклад будити його, як тільки він переходить в цю стадію, це призводить до суттєвих порушень психічної діяльності [15, c.498].
Супроводжуюча сон стан загального спокою має важливе значення для організму, сприяючи відновленню функції, в першу чергу нервової системи. Нервова система, так само як і інші органи і тканини, під час сну ніби знову заряджається енергією. Ось чому після глибокого і здорового сну людина відчуває відчуття свіжості і бадьорості [7, c.14].
У курсовій роботі детально розглянуті такі питання, як ознаки і фази сну, теорії та механізми сну, значення сну, його гігієна і лікувальну дію, а також розлади сну фізіологічні і при психічних захворюваннях. Особливо підкреслюється, що багато захворювань людини (в тому числі психологічні та психосоматичні) можна лікувати за допомогою сну.
Згідно сучасним уявленням в головному мозку є структури, що регулюють зміну сну і неспання і підтримують стан неспання. Виходячи з цього, правильніше при розгляді розладів сну визначати їх як розлади сну і неспання. Крім того, розлади і порушення сну є частими симптомами різних психічних захворювань [20, c.194].
Сон як особливий стан організму і насамперед стан мозку, що характеризується специфічними корково-підкірковими соотноше-нями і секрецією спеціальних біологічно активних речовин, застосовується для лікування невротичних, астенічних станів, зняття психоемоційної напруги і при ряді психосоматичних захворювань [13, c.617].
У двадцятому столітті наші знання про світ сну надзвичайно розширилися. Визнання та аналіз Фрейдом значення снів, відкриття зв'язку між швидкими рухами очей і сновидіннями, зроблене Азерінскій і Клейтманом, що триває робота з дослідження хімії мозку, гормональної активності під час сну - всі ці важливі відкриття наближають нас до глибшого розуміння фізіологічних і психологічних механізмів сну [ 17, c.709].