***
Главная » Загальна психологія » Психологія і педагогіка



Психологія і педагогіка

Науково-технічний прогрес, будучи чинником розвитку психологічної науки і сприяючи звільненню її від умоглядних метафізичних вистав, в даний час з усією певністю виявив щонайтісніші взаємозв'язки психології з педагогікою. Цей зв'язок, зрозуміло, існував завжди, що і усвідомлювалося передовими психологами і педагогами. Видатний російський педагог /С. Д. Ушинський (1824-1870) підкреслював, що за своїм значенням для педагогіки психологія займає перше місце серед всіх наук. Аби всесторонньо виховати людину, відзначав До. Д. Ушинський, його треба всебічно вивчити.

В даний час зв'язки психології і педагогіки набувають особливого характеру. Фактично впродовж ряду років ці зв'язки були багато в чому зовнішнім пристосуванням психології до існуючої педагогіки і зовнішнім обліком педагогікою "готових даних" психології. Наприклад, завданням психології незрідка вважалося "психологічне обгрунтування" педагогічних прийомів, що вже склалися і зміцнилися, і положень, їх поліпшення, вдосконалення, а педагогіка частенько виходила з деяких, що по суті догматично зрозуміли, "психологічних формул" (з твердження про те, що мислення молодшого школяра нібито позбавлено абстрактність, а лише і виключно конкретно).

В даний час завдання всестороннього розвитку особи в умовах грандіозного прискорення науково-технічного прогресу і вже досягнуті успіхи в розвитку конкретних психологічних досліджень дозволяють по-новому зрозуміти можливості психології і її участь в процесі вчення і виховання школярів. Передові радянські психологи формулюють завдання, які стоять перед психологічною наукою і від вирішення яких залежить успішність здійснення найважливіших педагогічних проблем.

Перше завдання передбачає таку побудову психологічних досліджень, яке не стільки направлено на обгрунтування готового і такого, що затвердився (вмісту, методів і прийомів вчення і виховання), скільки випереджає сталу педагогічну практику, прокладає для неї нові дороги, забезпечує широкий пошук нового в справі вчення і виховання. Саме такий характер мають дослідження в області педагогічної психології, здійснювані радянськими психологами Л. Ст Занковим, Ст Ст Давидовим, П. Я. Гальперіним, Н. А. Менчинськой, Д. Би. Ельконіним, Ш. А. Амонашвілі і ін.

Друге завдання, витікаюче з першої, обумовлене вимогами, які пред'являє педагогіці науково-технічний прогрес. Маса інформації, обов'язкової для засвоєння, зростає з великою прудкістю. Встановлено, що інформація швидко застаріває і потребує оновлення. Звідси стає ясно, що вчення, яке орієнтується головним чином на запам'ятовування і збереження матеріалу в пам'яті, вже лише частково може задовольняти сучасним вимогам. На перший план виступає проблема формування якостей мислення, які дозволили б учневі самостійно засвоювати інформацію, що постійно поновлюється, розвиток таких здібностей, які, зберігшись і після завершення освіти, забезпечували людині можливість не відставати від науково-технічного прогресу, що прискорюється. Народна освіта, що інтенсивно розвивається в СРСР, ставить перед психологією багато актуальних завдань: визначити загальні закономірності розвитку психіки в онтогенезі; дати психологічну характеристику діяльності і особи людини на кожному віковому етапі; з'ясувати психологічні механізми засвоєння людиною суспільного досвіду, систематизованого в основах наук, в моральності, в ідеології; виявити психологічні основи формування особи людини в процесі вчення і виховання, розкривши взаємозв'язок виховання і психічного розвитку людини; вивчити співвідношення між віковими і індивідуальними особливостями людей; встановити психологічні причини відхилень в психічному розвитку окремих людей від загального ходу розвитку і розробити методи діагностики цих відхилень.

Здійснюючи вказані загальні і пов'язані з ними приватні завдання, сучасна психологія працює в тісному контакті з педагогікою. Ряд конкретних галузей психології, зайнятих вирішенням цих завдань (педагогічна психологія і вікова психологія в першу чергу), взаємодіє з розділами наукової педагогіки, теорією і методикою комуністичного виховання, дидактикою, приватними методиками викладання окремих учбових предметів (математики, історії, географія і т. д.).

ЦК КПРС в постанові "О основах напряму діяльності Академії педагогічних наук СРСР" (1969) запропонував науково-педагогічним установам, зайнятим розробкою психологічних проблем, розширити дослідження по загальній, педагогічній і соціальній психології, вивчити визначальні умови і основні закономірності формування особи, індивідуальних і вікових особливостей дітей і юнацтва, їх схильностей і інтересів. ЦК КПРС звернув увагу на необхідність вироблення педагогічних для психологотипу рекомендацій по вдосконаленню учбово-виховного процесу в школах, розвитку пізнавальних здібностей і активізації розумової діяльності учащихся.

Смотреть другие вопросы в разделе: Загальна психологія





Все материалы размещены исключительно с целью ознакомления и принадлежат их авторам. Любое копирование строго запрещено. Если вы являетесь автором того или иного труда и не хотите, чтобы он был здесь опубликован, свяжитесь с администрацией