***
Главная » Психодіагностика » Висновок до теми 1



Висновок до теми 1

Витоки психологічної діагностики втрачаються в століттях, оскільки потреба в обліку індивідуальних відмінностей, виявляти і вимірювати які прагне ця наука, виникає у людини в глибокій старовині. До психодіагностики доречно віднести відомий вислів Р. Еббінгауза, що характеризує психологію в цілому: «У неї довге минуле, але коротка історія». Становлення психодіагностики як науки обумовлено розвитком експериментальної психології, виміром психічних явищ. Почало психодіагностичним дослідженням належало роботами Ф. Гальтона, Дж. Кеттелла, А. Біне і інших учених в кінці Xix—начале XX ст, що створили перші методики «виміру розуму».

У XX ст психологічне тестування набуває широкої популярності і популярності, забезпечуючи вирішення багатьох практичних завдань в промисловості, освіті, охороні здоров'я, армії. Проте, не підкріплене розвитком теорії, психологічне тестування проходить через кризу кінця 1920-х—начала 1930-х рр. Під впливом кризи починається активніша взаємодія тестування з диференціально-психологічним напрямом. Подальша інтеграція цих напрямів має вирішальне значення для розвитку науки про індивідуально-психологічні відмінності.

Як сказано у введенні, вирішальний вклад в становленні і розвитку психодіагностики був внесений американськими психологами. Багато хто з них був видатними психологами свого часу, що багато в чому визначили обличчя психології XX ст За час, прошедшєє з перших дослідів Френсиса Гальтона, в психодіагностиці було розроблено величезну кількість всіляких тестів, заслуга постійної систематизації яких також належить американським психологам. Відзначаючи значення вкладу американських психологів в розвиток психодіагностики, не слід забувати і про те, що неможливе існування науки про вимір індивідуально-психологічних відмінностей поза європейською психологічною думкою, що настільки багато що дала для виникнення цієї області психології.

Не дивлячись на майже необмежені можливості вибору діагностичних методик, психологи в своїй повсякденній діяльності використовують мало чим більше десятка, що відносяться до найбільш відомим і удосконалюваним впродовж багатьох років. Кожен з цих тестів — своєрідна віха в історичному розвитку психодіагностики.

У дореволюційній Росії з початку XX ст психологічні тести використовувалися і розроблялися перш за все для потреб освіти. У радянській психології розквіт тестування в педології і психотехніці під впливом ідеологічних установок змінявся в 1936 р. забороною на вживання тестів, в післявоєнні роки оголошених як знаряддя «психологів-расистів». Відродження досліджень відбувається в кінці 1960-х рр. Проте «дозвіл на тести» не знаходить скільки-небудь помітної підтримки з боку офіційної психології. Проте за двадцятирічний період розвитку психодіагностики в радянській психології були досягнуті певні успіхи.

На закінчення нам також хотілося б підкреслити, що історія психодіагностики — це не історія тестів, як може здатися на перший погляд. Історія психодіагностики — це історія теорій і тестів, розроблених на основі цих теорій. Тому-то і недоцільно сьогодні говорити про переважно вимірювальну спрямованість психодіагностики і розробку теорії індивідуальних відмінностей в диференціальній психології. Одне не може існувати без іншого.

Смотреть другие вопросы в разделе: Психодіагностика





Все материалы размещены исключительно с целью ознакомления и принадлежат их авторам. Любое копирование строго запрещено. Если вы являетесь автором того или иного труда и не хотите, чтобы он был здесь опубликован, свяжитесь с администрацией