***
Главная » Политология » Сущность и структура власти



Сущность и структура власти

Источник: доклад пользователя СветлыйМОЗХ
В політичній історії людства немає явища, яке б принесло йому стільки трагічного, забрало стільки людських життів, скільки причинила боротьба за владу, за політичне і духовне панування. Відомо, що влада існує в будь-якому суспільстві як породження практично нескінченної різноманітності інтересів, невідповідності рівнів розвитку різних соціальних підструктур, наявності того чи іншого характеру соціального відчуження. Тому влада перетворюється в особливий вид суспільних відносин – відносини влади, їм властивий цілеспрямований вплив володаря влади або виконавця владних функцій на об'єкт влади, причому владним цей вплив виступає тільки тоді, коли об'єкт і суб'єкт влади перебувають у відносинах панування і підкорення.
Першоджерелом будь-якої влади є реальне панування однієї частини явища над іншою. Для виникнення владних відносин це панування повинно або визрівати, або відбутися. Інакше влада перетворюється в самодостатнє начало, яке не має власних коренів. Історія влади і владних відносин, а вона налічує багато тисяч років, не знає іншого механізму утвердження влади. Відмінність у характері влади, її джерелах, формах вияву, методах впливу суб'єкта влади на об'єкт полягає тільки в тому, що цей механізм, деякою мірою відкритий і такий, що піддається аналізові неозброєним оком, більш-менш завуальований і обставлений політичними чи теоретичними декораціями. Типовим у цьому контексті є уявлення про владу як про самодостатню сутність, божественну субстанцію, самостійне, незалежне утворення, що виступає в ролі "захисника народного", "верховного судді", "вічного патрона". Саме реальне панування як першоджерело владного панування завжди вуалювалося носіями влади. Не позбулися цього й існуючі демократичні системи. Тому в загальній методологічній системі координат походження і функціонування влади теоретична посилка про сутність влади повинна починатися з того, що влада – це спочатку визрівання чи утвердження реальних відносин панування і підкорення, а потім їх владне оформлення. Причому в ролі носія панування можуть виступати як конкретні соціальні сили, так і інтереси, які не мають чіткої соціальної адреси, але виявляються досить виразно і досить наполегливо в політичному процесі, а звідси і в сутності влади, її походженні і функціонуванні.
Тип влади визначається пануючим у країні соціально-політичним устроєм. Кожний з типів влади складається з родів влади: політичного, економічного, духовного, сімейного. Типи і роди влади відрізняються засобами, за допомогою яких переважно здійснюється влада. Причому в певних сферах життя можуть функціонувати різні види влади, її засоби. Але це, звичайно, не означає, що в суспільстві можуть існувати і мати рівний правовий статус, закріплений конституційно, декілька влад. Такий стан, як правило, є перехідним. Однак перетворення їх у правову норму, в знаряддя влади здійснюється на основі єдиновладдя.
Суттєве значення має уявлення про владу в широкому і вузькому розумінні. Широке розуміння влади включає в себе всю систему влади, основою якої є волевиявлення народу або певної соціальної структури, групи тощо. Волевиявлення виступає як джерело влади і як сама влада, яка може не вдаючись до організації своєї власної волі, безпосередньо прийняти владне рішення, яке стане нормою для всіх учасників цього вольового акту. Таким широким владним рішенням є, наприклад, всенародний референдум з певних проблем життя суспільства. Вузьке розуміння влади – це її організаційний аспект. Функціональне владне навантаження, що виступає збільшого у правовій формі, наприклад, влада інститутів політичної системи суспільства, а в суспільній організації – влада обраних нею органів. На цьому акцентують західні політологи.
Розуміння влади в широкому і вузькому аспектах дає змогу правильно орієнтуватись у її системі, механізмах, політичне зріло брати участь в її формуванні та реалізації.
Викладене вище дозволяє підійти до визначення влади – вузлового питання політичної науки, яке дає змогу зрозуміти зміст, характер і спрямування політики, її інститутів.
Загалом у західній політології склалося досить скептичне ставлення до можливості однозначного наукового визначення влади. Деякі політологи надають цьому поняттю містичного характеру. М. Фуко наголошує, що і нині влада залишається чимось загадковим, непізнанним, навіть демонічним. Його цікавить тільки, чи обґрунтована влада теоретично, чи визнає розум право одних людей командувати іншими. А окремі політологи пропонують відмовитися від використання терміну "влада", замінюючи його поняттям "контроль" (Г. Бержерон).
Щодо політологів, котрі аж ніяк не применшують значення поняття “влада”, то тут якогось одного загально прийнятого визначення цього феномена немає. М. Вебер наголошував, що головне у владі – можливість діючої особи реалізувати свою волю незалежно від основи, на якій ґрунтується ця можливість, і всупереч опорові інших учасників дії. Г. Моргентау визначає владу як здійснюваний людиною контроль над свідомістю та діями інших людей. Б. Рассел зазначав, що влада – це виробництво певних наслідків, щодо яких існували наміри. Р. Даль вважає, що влада – це контроль над поведінкою: А має владу над Б тією мірою, якою може примусити Б зробити те, що Б не зробив би за інших умов. Для Т. Парсонса влада – це система ресурсів, за допомогою яких досягаються спільні цілі, це здатність виконувати певні функції на користь соціальної системи, взятої в її цілісності. Р. Арон підкреслював, що влада – це потенція, якою володіє людина (або група) для встановлення відносин з іншими людьми або групами, які збігаються з її власними прагненнями.
Цілком прийнятним є визначення влади як реальної можливості здійснювати свою волю в соціальному житті, нав'язуючи її, якщо необхідно, іншим людям. Політична влада як один із найважливіших виявів влади характеризується реальною здатністю певної соціальної групи, а також індивідів, що відображають їхні інтереси, здійснювати свою волю за допомогою політики і правових норм.
З цього поняття випливають визначення видів влади, які можна охарактеризувати таким чином.
Політична влада – це політичні відносини, породжені відмінністю соціально-структурних інтересів, які випливають з відносин власності на засоби виробництва, що зумовлює соціальні переваги та авторитет власника і таким чином приводить до створення суб'єкта і об'єкта влади, тобто до відносин панування і підлеглості.
Економічна влада – це об’єктивно зумовлені матеріальними потребами життя суспільства відносини, в яких власник засобів виробництва підпорядковує своїм інтересам інших учасників виробництва, причому робить це, керуючись саме правом власника, що, звичайно, знаходить і своє правове закріплення. Цей порядок стосується як матеріального, так і духовного виробництва.
Духовна влада – це організація у всіх формах духовного виробництва та використання ідейного впливу панівних у країні сил і духовних цінностей з метою інтеграції свідомості й волі населення країни в систему інтересів цих панівних сил.
Сімейна влада – це побудований на силі авторитету вплив одного, декількох або всіх членів сім ї на сімейну життєдіяльність відповідно до власних можливостей та ідеалів, в основі яких лежить об'єктовані суспільні потреби.
У запропонованих визначеннях влади постійно присутні вказівки на об'єкт і суб'єкт влади, що також повинно знайти своє понятійне позначення.
Об'єкт влади в демократичній організації суспільства, як правило, має дві сторони. Перша із них представлена як першоджерело влади, що володіє своїм суверенітетом і делегує владу певним владним формуванням. Друга полягає в тому, що після делегування влади об'єкт бере на себе обов'язок підкорятися делегованій ним владі, яка таким чином перетворюється в суб'єкт влади.
Суб'єкт влади, як правило, – це безпосередній носій влади, який організовує поведінку об'єкта владними засобами відповідно до інтересів цього об'єкта. відповідати
Основними умовами ефективного функціонування влади в такому порядку є підтримка об'єктом суб'єкта влади. І відповідність організаційних і правових основ влади інтересам об'єкта, які представлені в законодавчій, виконавчій і судовій владах.
При такій відповідності забезпечується участь об'єкта влади в розв'язанні тих питань, які спричинюються до такого явища, як влада. Суспільні, групові й індивідуальні інтереси в такій організації знаходять свій владний вияв і владне закріплення.
Однак подібна організація влади не дає відповіді на запитання про походження і сутність політичного панування, характерного для сучасної політичної організації суспільства.

Смотреть другие вопросы в разделе: Политология





Все материалы размещены исключительно с целью ознакомления и принадлежат их авторам. Любое копирование строго запрещено. Если вы являетесь автором того или иного труда и не хотите, чтобы он был здесь опубликован, свяжитесь с администрацией