***
Главная » Організація праці менеджера » Резюме



Резюме

З метою ефективного використання часу, підтримання доброзичливих стосунків з партнерами, створення робочої атмосфери під час ділових контактів, і, основне, для підвищення їх результативності усі зустрічі, відвідування, прийоми та інші подібні заходи слід планувати, тобто передбачати необхідність або вірогідність їх проведення. Керівник повинен знати з ким, коли, де і з якою метою він передбачає зустрітися за своєю ініціативою, очікувані результати зустрічі, заходи щодо їх підготовки.
Безпосередня підготовка зустрічі або бесіди може включати: визначення її мети, підготовку плану проведення, прогноз результатів з урахуванням мети і особливостей співрозмовника (групи).
Переговори — це засіб, взаємозв'язок між людьми, призначені для досягнення угоди, коли обидві сторони мають співпадаючі або протилежні інтереси.
Процедура проведення переговорів складається з таких етапів: підготовка переговорів, проведення переговорів, рішення проблеми (завершення переговорів), аналіз підсумків ділових переговорів. Реалізація даної моделі можлива в тому випадку, якщо в процесі підготовки переговорів будуть вивчені такі питання: мета переговорів, партнер по переговорам, предмет переговорів, ситуація та умови переговорів, присутні на переговорах, організація переговорів.
У практиці менеджменту при проведенні ділових переговорів використовуються наступні основні методи: варіаційний метод, метод інтеграції, метод зрівноважування, компромісний метод.
В основу будь-яких контактів керівника з підлеглими має бути покладений принцип правдивості. Необхідно уникати різного роду фальсифікації, відступу від істини, перебільшення або зменшення, приховування важливих деталей.
У діяльності менеджера найбільше значення мають контакти з підлеглими, їхня ефективність багато в чому визначається станом відносин між менеджером і підлеглими. Ці відносини базуються на таких принципах, дотримання яких полегшує контакти менеджера, знижує рівень протистояння адміністратора і виконавця, створює передумови для об'єктивної оцінки діяльності працівника і її результатів: функції, обов'язки, права і відповідальність працівника точно і однозначно визначено і зафіксовано у відповідних документах; кожен працівник підлеглий одній особі, тобто своєму безпосередньому керівникові; передавання розпоряджень без відома керівника не допускається; кожне завдання містить вказівку про те, хто його виконує, хто за нього ч відповідає, що і за який час повинно бути зроблено, яким має бути результат; цілі підприємства, досягненню яких сприяє своєю працею виконавець, вищі за цілі підрозділу і особисті прагнення працівника.
Спілкуючись з підлеглими, слід мати на увазі, що їх з погляду сприйняття інформації, яка надходить від менеджера, поділяють на три групи: активні (виявляють ініціативу, добре розуміють вказівки, точно і акуратно виконують усі елементи завдання, цікавляться метою підприємства, прагнуть брати активну участь^ у їх досягненні), пасивні (байдуже сприймають вказівки, байдужі до змісту роботи і справ підприємства), резистентні (чинять опір діями, часто і без підстав сперечаються з керівником, критикуючи підприємство, не намагаються брати участь у його справах).
Менеджеру слід враховувати такі умови ефективності публічного виступу: чітка і лаконічна форма повідомлення; легкий для сприйняття спосіб викладення інформації; інформація стосується критичних моментів в проблемі, що обговорюється; акцентування уваги слухачів на проблемних аспектах питання; формулювання альтернативних варіантів рішення проблеми, з визначенням їх переваг та недоліків
Особливу увагу під час публічного виступу менеджер повинен приділяти мові. Для цього потрібно: акцентувати важливі слова і підкоряти їм менш важливі; змінювати тон голосу; змінювати темп мови (це додає їй виразності); робити паузи до і після важливих повідомлень (хвилини мовчання підкреслюють значимість сказаного); наводити визначення, порівняння, приклади.
Для раціонального іелефонного спілкування необхідно: проінформувати потенційних постійних абонентів про те, коли вони не повинні дзвонити; призначити час для щоденних активних (вихідних) телефонних розмов; повідомити своїм абонентам час, який є найкращим для телефонного спілкування; уникати тривалих телефонних розмов; встановити порядок, при якому телефонні дзвоники йшли б через секретаря або автовідповідач; переадресовувати телефонні дзвоники з деяких питань тим, хто конкретно займається цією роботою; усі телефонні переговори вести тільки на діловому рівні; застосовувати метод зворотного дзвінка.
Стратегія ефективного відгороджування від пасивних (вхідних) дзвінків полягає у: використанні автовідповідача, послуг секретаря або вимкнення апарату, методі зворотного дзвінка.
Підготовка до телефонної розмови повинна включати: пошук і підбір потрібного матеріалу; обмірковування розмови; складання плану розмови.
Структура телефонної розмови складається з чотирьох обов'язкових елементів: взаємні представлення, введення співрозмовника в курс справи, обговорення ситуацій, висновок.
Ефективність і культура обслуговування керівника значною мірою визначаються якістю праці секретаря.
Основу вимог до організації секретарської діяльності становлять: повага до людей, уважність і чуйність до їхніх потреб, раціональне використання праці і часу працівників і громадян, підвищена відповідальність, високий професіоналізм, старанність і акуратність, постійне подолання формально-бюрократичних елементів у праці.

Смотреть другие вопросы в разделе: Організація праці менеджера





Все материалы размещены исключительно с целью ознакомления и принадлежат их авторам. Любое копирование строго запрещено. Если вы являетесь автором того или иного труда и не хотите, чтобы он был здесь опубликован, свяжитесь с администрацией