***
Главная » Організація праці менеджера » 1.4. Вимоги, які ставляться до сучасного менеджера



1.4. Вимоги, які ставляться до сучасного менеджера

Складність і змістовність управлінських функцій, специфіка управлінської праці, обумовлюють вимоги, що ставляться до сучасних менеджерів. У закордонній і вітчизняній літературі з проблем управління, у численних соціологічних дослідженнях наводяться різні набори якостей, необхідних менеджерам. У формуванні цих наборів якостей можна виділити два підходи.
Так, перший підхід сформувався на початку XX ст. і застосовувався до середини 50-х років. Він базувався на розгляданні змісту управлінської діяльності. Вчені і практики в сфері управління виділяли різні якості керівників, які були їм необхідні для того, щоб виконувати загальні функції управління.
На думку класика наукового менеджменту Ф. У. Тейлора, майстер зобов'язаний мати такі якості, як: розум, освіта, спеціальні або технічні знання, фізична спритність або сила, такт, енергія, рішучість, здоровий глузд, міцне здоров'я.
При цьому керівникам великих підприємств повинні бути властиві такі риси:
1. Здоров'я і фізична витривалість.
2. Розум і розумова працездатність.
3. Моральні якості: свідома, тверда, завзята воля; активність, енергія і (у певних випадках) відвага; мужність відповідальності; почуття боргу, турбота про загальний інтерес.
4. Значне коло загальних знань.
5. Адміністративні «настанови»: передбачення — уміння розробляти і організовувати програми дії; організація — особливо уміння будувати соціальний організм; розпорядливість — мистецтво керувати людьми; координація і контроль — уміння погоджувати дії і здійснювати контрольні заходи.
6. Загальне знайомство з усім, що має відношення до функцій.
7. Більш глибока компетентність у характерній для даного підприємства професії.
У другій половині XX ст. вимоги до менеджерів стали формуватися з урахуванням різноманіття, складності і динамізму внутрііннього і зовнішнього середовища. У зв'язку з розвитком ситуаційного підходу змінюються погляди на діяльність керівника в організації і на критерії його оцінки— головним визнається уміння адаптуватися до умов, що змінюються. Одночасно істотні зміни відбуваються і в наборі традиційних якостей менеджерів.
У новітній західній та вітчизняній літературі з менеджменту продовжується обговорення та уточнення набору вимог до менеджерів.
Так, англійські фахівці з управління Майкл Вудкок і Дейв Френсіс пропонують такий перелік якостей, необхідних менеджеру:
• здатність керувати собою;
• розумні особисті цінності;
• чіткі особисті цілі;
• акцент на постійне особисте зростання;
• навички вирішувати проблеми;
• винахідливість і здатність до інновацій;
• висока здатність впливати на навколишніх;
• знання сучасних управлінських підходів;
• здатність керувати;
уміння навчати і розвивати підлеглих;
• здатність формувати і розвивати ефективні робочі групи.
Професор Школи бізнесу і державних адміністративних систем при університеті ім. Джорджа Вашингтона Пітер Вейл виділяє такі вимоги до менеджерів у сучасних умовах:
• більше звітності;
• більше лідерства;
• більше уваги колективній роботі;
• більш тісний контакт із людьми;
• велика умовність влади; більше індивідуальності;
• більше самовіддачі;
• більше стресів;
нове сполучення інтелекту та оперативних якостей.
Компанія «Уелкомберроуз» (США) розробила такі десять заповідей для керівника:
1) чесність;
2) етичність;
3) повага до особистості;
4) здатність до колективної роботи;
5) прихильність до досліджень;
6) новаторство;
7) якість роботи;
8) пристосованість;
9) почуття громадянства;
10) ефективність.
Згідно з найбільш розповсюдженою точкою зору фахівців в сфері менеджменту, вимоги, які ставляться до сучасного менеджера, можна об'єднати у три групи: професійні, особисті, ділові (табл. 1.2).

Таблиця 1.2. Вимоги, які ставляться до сучасного менеджера
1.4. Вимоги, які ставляться до сучасного менеджера

Так, професійні якості характеризують будь-якого грамотного фахівця, а володіння ними є лише необхідною передумовою виконання обов'язків менеджера.
Виділяють три групи навичок, що складають основу професійної діяльності менеджера:
• концептуальні (мають найбільше значення для менеджерів вищого рівня, на якому їх частка складає до 50 %);
• міжособисті (комунікативні): мають найбільше значення для менеджерів середнього рівня;
• спеціальні (технічні): є більш значущими на нижчих рівнях управління, де їх частка складає близько 50 %.
Особисті якості менеджера мало чим відрізняються від особистих якостей інших працівників, які прагнуть до поваги з боку навколишніх, тому володіння позитивними особистими якостями теж є лише передумовою успішного керівництва.
Таким чином, менеджером роблять людину не професійні або особисті, а саме ділові якості.
Наведені у табл. 1.2 вимоги до менеджерів не є однаковими на різних рівнях управління. Так, на нижчому рівні управління у більшому ступені цінуються: знання техніки і технології виробництва в галузі, до якої належить підприємство, цілеспрямованість, ініціативність, сміливість, рішучість, наполегливість, воля; на середньому рівні є більш важливими: комунікабельність, оперативність у рішенні проблем, уміння розташувати до себе людей; на вищому рівні управління на перше місце висувається уміння стратегічно мислити, оцінювати ситуацію, ставити нові цілі, впроваджуват інновації, організовувати творчий процес підлеглих, здатність передбачати тенденц розвитку підприємства. У цих умовах доцільніше всього орієнтуватися на вимоги ш садових інструкцій або паспорта робочого місця менеджера.
10 кращих топ-менеджерів України в 2005 році і значимість характеристик ефеі тивності у топ-менеджера представлено у табл. 1.3,1.4.

Таблиця 1.3. 10 кращих топ-менеджерів України в 2005 році
1.4. Вимоги, які ставляться до сучасного менеджера

Таблиця 1.4 Значимість характеристик ефективності у топ-менеджера
1.4. Вимоги, які ставляться до сучасного менеджера

До головних якостей успішного топ-менеджера Ігор Литовченко — президент компанії «Київстар» відносить високу вимогливість до себе, уміння сформувати компанію, твердість у постановці задач і здатність домагатися їхнього виконання, мистецтво швидко приймати рішення в умовах ринку, а також прагнення відстоювати інтереси компанії в узгодженні з інтересами всієї галузі [73].
У найближчі роки діяльність менеджерів буде пов'язана з широким колом проблем, основними з яких є:
1. Проблеми глобальної конкуренції, більш широкий спектр протидіючих сил. Це пов'язано з інтернаціоналізацією економік усіх країн при одночасному зростанні складності і зміні ринків закупівель сировини і збуту. Тому менеджери повинні вміти працювати в різних умовах. До того ж, менеджери покликані враховувати у своїй діяльності особливості національної культури тієї країни, у якій вони працюють.
2. Проблеми, пов'язані із забезпеченням маркетингової орієнтації підприємств. Так, ефективність діяльності підприємств і менеджерів буде залежати, в першу чергу, від трьох взаємозалежних складових: якості, продуктивності та орієнтації на споживачів.
3. Подальший розвиток НТП, різноманітні технологічні зміни, що стосуються технології виготовлення продукції, швидкий розвиток інформаційних технологій. Сьогодні три головних фактори в області інформаційних технологій впливають на бізнес: Інтернет і інші форми глобальних мереж, електронна комерція і мобільна обчислювальна техніка. У зв'язку з цим змінюються і вимоги до менеджерів, які повинні володіти сучасними інформаційними технологіями.
4. Зміна критеріїв, що визначають кваліфікацію робіт. Основна роль буде належати роботам, що вимагають, по-перше, застосування машин із широкими технічними можливостями, а, по-друге, співробітників, що оптимально сполучать у собі гнучкість і здатність до творчої діяльності. У зв'язку з цим підвищуються вимоги до кваліфікації як усіх співробітників, так і менеджерів підприємств.
5. Підвищення значущості ділової репутації менеджерів. Елементами ділової репутації, в свою чергу, є: управлінські успіхи менеджера, великий досвід і глибоке знання своєї сфери діяльності, високі моральні якості.
6. Зміни в ціннісних орієнтаціях працівників. Так, одержує новий зміст етика праці: робота виступає не тільки як засіб заробити для задоволення життєвих потреб, але й як інструмент для саморозвитку і самоорганізації. У зв'язку з цим все більша увага буде приділятися етичній стороні ділових відносин. Тому менеджер нового типу повинен бути зразком як у своєму підприємстві, так і за його межами.
За цих умов виникає об'єктивна необхідність у розробці перспективної моделі менеджера. Модель якостей менеджера «Вміння керувати самим собою» наведена у дод. А.
Поведінка менеджерів повинна відрізнятися: наполегливістю, готовністю до сприйняття і передачі інформації, раціональністю, груповою роботою, старанністю і точністю, чесністю, справедливістю, гумором, прагненням до контактів, готовністю правильно реагувати на обґрунтовані заперечення, готовністю до прийняття рішень, самокритичністю, самоконтролем, впевненістю у манері поведінки, тактовністю, повагою до людей, позитивним відношенням до суперництва, орієнтованістю на досягнення встановлених цілей.
Тестова оцінка компетенції менеджера наведена у дод. А.
До того ж, менеджер в своїй діяльності повинен керуватися певними законами та правилами управління (дод. Б, В).
В умовах ринкової економіки діяльність менеджерів значно ускладнюється, оскільки вони повинні вміти приймати рішення в умовах найвищого ризику і невизначеності.
У зв'язку з цим від менеджерів потрібні: активне використання професійних знань, мобілізація творчих сил і здібностей, висока оперативність, самостійність і відповідальність за прийняті рішення.
За таких обставин менеджери зобов'язані володіти також підприємницькими навичками, зокрема,-бути ініціативними, спритними, винахідливими, швидко орієнтуватися в мінливій ринковій ситуації, перерозподіляти ресурси в найбільш вигідні сфери. Українські менеджери повинні інтенсивно опановувати знаннями в області маркетингу, маркетингового менеджменту, психології управління, фінансів тощо.
Для ефективного управління підприємством в умовах ринку менеджер повинен відповідати сучасним вимогам і мати такі характеристики:
1. Стратегічне мислення, що дозволяє планувати діяльність підприємства з урахуванням майбутнього розвитку ринків.
2. Здатність спостерігати за бізнес-середовищем, гнучкість, адаптованість: характеризуються здатністю визначати і реагувати на неочікувані зміни, вчасно змінювати плани і дії, виходячи з нових умов. Ефективні менеджери не повинні боятися змін, а повинні користуватися ними і впливати на їхній хід. Сучасні менеджери повинні випереджати тенденції в бізнесі-середовищі, шукати нові способи задоволення попиту споживачів і досліджувати методи збільшення ефективності і результативності підприємства. Менеджери, особливо вищого рівня, повинні ясно бачити перспективи бізнесу, у якому вони працюють.
Якщо в західних корпораціях межі планування встановлюються в середньому на 10 років, то для вітчизняних підприємств, що функціонують в умовах нестабільності економіки, цей період, як правило, складає один — два роки.
3. Інноваційне мислення, вміння створювати «інноваційну атмосферу» в колективі, підтримуючи ініціативу співпрацівників, сприяючи розвитку їхнього потенціалу. Для формування даних навичок для менеджерів є необхідними: постійний саморозвиток, самонавчання, самовдосконалення.
4. Вміння використовувати сучасні методи і технології в процесі управління підприємством. В першу чергу, це стосується інформаційних технологій.
5. Здатність вирішувати нестандартні проблеми.
6. Вміння працювати в команді. Так, сучасні менеджери повинні вміти працювати ефективно і як члени, і як лідери команди. Продуктивність і ефективність можуть бути значно підвищені, якщо люди будуть працювати разом на загальну мету. Як лідер команди менеджер несе відповідальність за її формування, підготовку її учасників. Він спонукає їх до ефективної спільної роботи, справедливо винагороджує за досягнуті результати.
7. Лідерські здібності.
Так, лідерство розглядається як:
• здатність активізувати діяльність тих, хто слідує за лідером;
• уміння показати приклад;
• здатність впливати на людей для досягнення встановлених цілей, збільшення їхнього творчого потенціалу, а також більш повного його використання.
Лідер впливає на людей не тільки з причини займаного ним офіційного посадового положення у підприємстві, а в силу своїх здібностей і умінь, компетентності, особистісних якостей, доброго відношення до навколишніх.
Відмінності між менеджером і лідером наведені в табл. 1.5.

Таблиця 1.5 Характеристики менеджера і лідера
1.4. Вимоги, які ставляться до сучасного менеджера

Кожен менеджер повинен прагнути до лідерства. Йому необхідно вміти сполучити у своїй діяльності як формальну, так і особистішу основу влади у підприємстві. Тільки такий підхід дозволить йому досягти намічених результатів.
Менеджер-лідер є ключовою фігурою в управлінні підприємством. Ефективний менеджер-лідер мотивує людей на досягнення цілей, поділяючи з ними своє бачення. Здійснивши розподіл праці і забезпечивши працівників необхідними ресурсами, він надає їм самостійності в роботі, контролюючи її результати.
Марк Федін, президент BKG, виділив такі кроки щодо становлення керівника як лідера [85]:
1. Якщо вас призначено на нову посаду, заручайтеся підтримкою особи, що стоїть вище вас на службових сходах.
2. Заручайтеся підтримкою колег в інших відділах організації. Щоб перетворити людей у союзників, говоріть про свій проект з огляду на їхні інтереси. Так ви швидше знайдете собі прихильників.
3. Намагайтеся знайти кошти і персонал. Будьте реалістом, але в той же час не залишайте спроб одержати необхідні для вашої справи ресурси.
4. Постійно інформуйте ваших співробітників і продовжуйте одержувати від них інформацію і ради. Це збільшить ваші шанси на одержання допомоги у випадку непередбачених труднощів,
5. Постійно спілкуйтеся з командою, щоб бачити, у чому саме спостерігається прогрес.
6. Повідомляйте про свої успіхи своїм союзникам поза компанією.
7. Усувайте конфлікти, коли вони тільки зароджуються.
8. Регулюйте потік інформації. Дайте команді час осмислити нову інформацію та ідеї.
9. Слухайте і намагайтеся в конфлікті між ключовими фігурами знайти нові перспективи. Ви повинні почувати ситуацію і вміти в будь-який момент підняти або знизити рівень конфлікту. Будьте спокійні та об'єктивні.
10. Говоріть за темою і не давайте змінити тему.
11. Ставте питання, що стосуються поки що схованих проблем, змусьте команду їх обговорити і виробити рішення.
12. Якщо рівень конфлікту занадто високий, почекаєте з повідомленням інформації, що може привести до його підвищення.
13. Якщо конфлікт деструктивний, переконаєте його учасників, що їхня поведінка негативно впливає на роботу або зверніться за допомогою до співробітників.
14. Намагайтеся дивитися на картину в цілому.
15. Завоюйте довіру серед своїх підлеглих і колег-менеджерів.
16. Створіть мотивацію для інших, особливо для тих, без кого ваші плани дуже важко реалізувати.
17. Розвивайте навички лідерства в співробітниках.
18. Виявляйте турботу не тільки про інших, але й про себе.
Таким чином, лідерство можна розглядати як тип управлінської взаємодії, який заснований на найбільш ефективному для даної ситуації сполученні різнях джерел влади і спрямований на спонукання людей до досягнення загальних цілей.





Смотреть другие вопросы в разделе: Організація праці менеджера





Все материалы размещены исключительно с целью ознакомления и принадлежат их авторам. Любое копирование строго запрещено. Если вы являетесь автором того или иного труда и не хотите, чтобы он был здесь опубликован, свяжитесь с администрацией