***
Главная » Нариси з теорії права » 17.3. Види і зміст юридичної відповідальності



17.3. Види і зміст юридичної відповідальності

У ретроспективному розумінні є підстави виокремити два типи відповідальності у сучасному праві:
1) відповідальність як покарання за скоєне правопорушення;
2) відповідальність як відшкодування завданої шкоди. Звернімось до з'ясування поняття та змісту відповідальності за
цими двома типами — відповідальність як покарання та відповідальність як відшкодування шкоди. Оскільки реальна відповідальність — це завжди певні специфічні правовідносини, то відповідно розрізняють два типи правовідносин, пов'язаних з відповідальністю:
Відповідальність як покарання за правопорушення (перший тип правовідносин).
За такого роду правовідносинами на правопорушникові лежить обов уязок понести покарання (в широкому розумінні слова) згідно із санкцією порушеної ним юридичної норми, а на органі (посадовій особі) — відповідно правообов'язок застосувати до нього передбачений санкцією вплив (покарання).
Залежно від характеру правопорушення, що виступає підставою для притягнення до відповідальності, розрізняють такі її основні види: кримінальну, адміністративну, дисциплінарну, майнову (цивільно-правову).
Підставами для притягнення до тих чи інших видів відповідальності є відповідно: злочин, адміністративне правопорушення (проступок), дисциплінарний проступок, цивільне правопорушення (певного виду). Галузями права, що регламентують ті чи інші види відповідальності є: кримінальне право, адміністративне право, трудове право, цивільне право.
Відповідальність як відшкодування завданої правопорушенням шкоди (другий тип правовідносин).
За цими правовідносинами на правопорушника покладається обов уязок відшкодувати повністю чи частково шкоду, яку він завдав своїм неправомірним діянням тим суб'єктам (громадянам чи організаціям), з якими він знаходився у певних правових відносинах, або відповідно до закону у разі, якщо він не перебував з ними у правовідносинах.
Залежно від специфіки правовідносин, які передували скоєнню правопорушення, а отже і від його природи, розрізняють такі основні види відповідальності: матеріальну, майнову або цивільно-правову і майнову (за трудовим правом).
Підстави, межі і порядок відшкодування регламентуються відповідно трудовим і цивільним правом, а також окремими нормами кримінально-процесуального права (ст. 28У КПК та деякі інші).
Отже, чинне законодавство передбачає п'ять основних видів юридичної (правової) відповідальності: кримінальну, адміністративну, дисциплінарну, матеріальну, майнову або цивільно-правову (у двох її різновидах), майнову (за трудовим правом).
Підстави юридичної відповідальності:
1) фактична — вчинення діяння, що завдає шкоди іншим та є протиправним;
2) юридична — склад правопорушення, тобто сукупність ознак, які згідно із законом характеризують відповідне діяння як правопорушення.
Дисциплінарна, кримінальна і переважно адміністративна відповідальність мають особистісний, персоніфікований характер, тобто суб'єктами їх (що притягаються до відповідальності) можуть бути окремі (фізичні) особи — громадяни (люди) чи посадові (службові) особи.
Матеріальна та майнова відповідальність можуть бути як персоніфікованою, особистішою, так і колективною. У першому випад-* ку — це відповідальність окремих громадян чи працівників (за шкоду, заподіяну підприємству, організації чи громадянинові), у другому —■ бригадна матеріальна відповідальність, майнова відповідальність організацій (юридичних осіб).
Майнова (цивільно-правова) відповідальність може мати як каральний, штрафний характер (неустойка, штраф, пеня), так і лише відшкодувальний, а також поєднувати обидві ці характеристики.
За певних ситуацій заходи першого та другого типів відповідальності можуть застосовуватися одночасно, оскільки в основі матеріальної відповідальності можуть лежати дії, що переслідуються у кримінальному порядку (злочини), адміністративні правопорушення або порушення трудових обов'язків (дисциплінарні проступки). Як зазначається у ч. З ст. 130 КЗпП України, матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.
Аналогічна ситуація можлива й щодо майнової (цивільно-правової) відповідальності, оскільки в її основі може також лежати злочин або адміністративне правопорушення.
Йшлося про види юридичної відповідальності, які в теорії права традиційно вважалися основними і якими власне й вичерпувався перелік видів відповідальності. Вони ґрунтовно врегламентова-ні, систематизовані в чинному законодавстві та опрацьовані в правовій теорії. Проте юридична дійсність дає підстави для виокремлення, крім названих класичних видів відповідальності, ще й інших форм державного реагування на правопорушення, що також набирають вигляду юридичної відповідальності, які мають свої специфічні особливості і тому не поглинаються її класичними видами.
Вони виникли і розвиваються в надрах інших галузей права (конституційного, фінансового, процесуального тощо). Не завжди в силу тих чи інших об'єктивних причин вони мають достатньо розвинутий характер. Так, інститут конституційної відповідальності дотепер не розвивався в силу політичних умов, в яких існувало суспільство за тоталітарного режиму. Становлення і розвиток інституту фінансової відповідальності до певної міри стримувалися умовами адміністративно-командної системи керівництва економікою, відсутністю економічної свободи, стримуванням підприємницької ініціативи. Окремі види (важелі) відповідальності, які є у чинному законодавстві у вигляді поодиноких санкцій, не мають достатніх об'єктивних внутрішніх іманентно властивих їм підстав, що обумовлювали б необхідність їх формування як автономних завершених галузевих інститутів відповідальності (це стосується процесуальних санкцій, санкцій сімейно-правової природи тощо).
Отже, до інших спеціальних видів відповідальності (а іноді до санкцій відповідної галузевої природи, належності) можуть бути віднесені:
конституційна відповідальність;
фінансова відповідальність (санкції);
процесуальні санкції;
сімейно-шлюбні санкції;
міжнародно-правова відповідальність та, можливо, й деякі інші галузеві види санкцій.
Доречно зазначити, що фінансова відповідальність за своєю структурою має складний характер. Вона включає можливість застосування як 1) власне фінансових санкцій у вигляді штрафу (скажімо, сплачування штрафу у подвійному розмірі суми перевищення), так і 2) так званих економічних (іноді їх також називають фінансовими) санкцій. Можливе поєднання цих двох видів санкцій при притягненні за одне правопорушення.
Процесуальні санкції залежно від виду процесуального провадження, в ході якого вони застосовуються, можуть бути поділені на кримінально-процесуальні, цивільні процесуальні та господарсько-процесуальні.
Підставами притягнення до перелічених спеціальних видів юридичної відповідальності та застосування санкцій є вчинення відповідних правопорушень: конституційних, фінансових, сімейно-шлюбних тощо. Галузями права, на яких ґрунтуються зазначені види відповідальності та санкції, є конституційне право, кримінально-процесуальне право (зокрема статті 152, 153, 272 КПК), цивільне процесуальне право (ст. 82 та інші ЦПК), господарське процесуальне право (статті 9, 83, 119 ГПК), сімейне право, міжнародне право.
Що стосується конституційної відповідальності, то для неї головне полягає в обов'язку суб'єкта звітувати перед відповідним органом, хоча не виключена й можливість застосування спеціальних юридичних санкцій.
Конституційна відповідальність може функціонувати як в позитивному, так і в ретроспективному аспектах.
Скажімо, Кабінет Міністрів відповідальний перед Президентом України (ст. 113 Конституції) — це позитивна юридична відповідальність, яка може трансформуватися у ретроспективну.
Верховна Рада України може розглянути питання про відповідальність Кабінету Міністрів та прийняти резолюцію недовіри Кабінету Міністрів (ст. 87 Конституції) — це ретроспективна юридична (конституційна) відповідальність ("резолюція недовіри" — санкція). Верховна Рада України може усунути Президента України з. поста в порядку імпічменту у разі вчинення ним державної зради або іншого злочину (ст. 111) — це ретроспективна юридична санкція (відповідальність), що позбавляє його права президентської недоторканності.
Юридична дійсність в умовах розвитку правової держави потребує розширення можливостей (арсеналу, ареалу, меж) інститутів юридичної відповідальності, а отже вимагає перегляду деяких усталених поглядів. Зокрема це стосується кола суб'єктів адміністративної відповідальності. Чи не може воно бути розширене з відповідним розширенням засобів впливу?
Як уже зазначалось, адміністративна відповідальність має осо-бистісний характер, що прямо випливає з КпАП. І в рамках зазначеного Кодексу таке твердження абсолютно справедливе. Але в адміністративно-правових відносинах беруть участь також колективні (інтегровані) суб'єкти, зокрема об'єднання громадян. Виходячи з цього, законодавець використав можливість застосування. адміністративної відповідальності до такого роду суб'єктів, що знайшло вираз у Законі України від 16 червня 1992 р. "Про об'єднання громадян". В ст. 28 цього Закону зазначається, що за порушення законодавства до об'єднання громадян можуть бути застосовані, крім попередження і штрафу, які передбачені КпАП (щоправда, щодо громадян та службових осіб), також такі:
тимчасова заборона (зупинення) окремих видів діяльності;
тимчасова заборона (зупинення) діяльності;
примусовий розпуск (ліквідація).
До речі, таке вирішення не суперечить ст. 24 КпАП, в якій передбачено, що законодавчими актами "може бути встановлено й інші, крім зазначених у цій статті, види адміністративних стягнень", f
В застосуванні яких же державно-примусових заходів дістає вияв юридична відповідальність? їх дуже багато і вони досить різні за своїм характером та видами. За якісною природою, своєю суттю заходи, в яких (чи через які) реалізується юридична відповідальність, можуть бути розбиті на три групи: моральні, майнові, особисті. Зазначимо, що елемент морального засудження містять не лише заходи суто морального характеру, але й майнові і звичайно особисті, хоча в них це має супутній характер. В свою чергу, елемент майнових позбавлень можуть містити заходи особистого характеру. Це можна сказати щодо позбавлення волі, позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю, адміністративного арешту, звільнення тощо.
Моральні (виключно морального змісту) заходи юридичної відповідальності:
кримінальна відповідальність — за КК 2001 р. покарань виключно морального характеру не передбачено, раніше це була громадська догана;
адміністративна відповідальність — попередження; окремі заходи, передбачені щодо неповнолітніх правопорушників (покладення обов'язку публічно або в іншій формі вибачитись перед потерпілим; попередження; оголошення догани або суворої догани);
дисциплінарна відповідальність — догана;
матеріальна відповідальність — в силу своєї природи і призначення не передбачає застосування заходів виключно морального характеру;
майнова (цивільно-правова) відповідальність — застереження, аналогічне наведеному у попередньому випадку, можна висловити й тут, якщо не брати до уваги такий захід, як покладення обов'язку спростувати відомості, які порочать честь, гідність або ділову репутацію громадянина чи організації або завдають шкоди їх інтересам (ст. 7 ЦК 1963 p.). Звичайно, за умови, що спосіб спростування (скажімо, необхідність це зробити через засоби масової інформації) не вимагає відповідних грошових витрат.
Майнові заходи юридичної відповідальності:
кримінальна відповідальність — штраф; виправні роботи; службові обмеження для військовослужбовців; конфіскація майна;
адміністративна відповідальність — штраф; оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; конфіскація предмета таких же характеристик; виправні роботи;
дисциплінарна відповідальність — заходів майнового характеру не передбачає;
матеріальна відповідальність — покриття заподіяної шкоди в обмеженому розмірі; покриття у повному розмірі шкоди; покриття шкоди у кратному розмірі;
майнова (цивільно-правова) відповідальність — покладення обов'язку відшкодувати завдані збитки; покладення обов'язку відшкодувати заподіяну шкоду; неустойка, штраф, пеня; відібрання певної речі у боржника і передача її кредиторові; стягнення майна в дохід держави або потерпілої сторони (різновид реституції);
майнова (за трудовим правом) відповідальність — покладення обов'язку відшкодувати шкоду (збитки), заподіяну працівникові;
фінансова відповідальність — штраф; стягнення суми перевищення (прибутку);
процесуальні санкції — штраф (ст. 272 КПК в редакції до 2001 p.);
міжнародно-правова відповідальність — репарація; реституція.
Особисті заходи юридичної відповідальності: .
кримінальна відповідальність — позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу; позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; громадські роботи; арешт; обмеження волі; тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців; позбавлення волі на певний строк; довічне позбавлення волі;
адміністративна відповідальність — позбавлення спеціального права, наданого громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання); адміністративний арешт; окремі заходи, передбачені щодо неповнолітніх правопорушників (передача під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою; а також окремим громадянам на їх прохання;
дисциплінарна відповідальність — звільнення;
матеріальна відповідальність — з цілком зрозумілих причин (тобто за своєю природою) не включає заходів особистого характеру (як зазначалось, вона може поєднуватися з дисциплінарною, адміністративною або кримінальною відповідальністю, в тому числі у вигляді заходів особистого характеру);
майнова (цивільно-правова) відповідальність — з тих же причин не набирає вигляду заходів особистого характеру, хоча може застосовуватись одночасно із заходами кримінальної та адміністративної відповідальності (але не дисциплінарної, бо заподіяння шкоди внаслідок вчинення дисциплінарного проступку тягне матеріальну, а не майнову відповідальність);
конституційна відповідальність — імпічмент; відкликання депутата; розпуск парламенту, вотум недовіри та відставка уряду; дострокове припинення повноважень;*
фінансова відповідальність — виключення із Республіканської книги реєстрації банків (зокрема щодо банків, які здійснюють операції з валютними цінностями, в разі порушення валютного законодавства); позбавлення генеральної ліцензії Національного банку України на право здійснення валютних операцій;
процесуальні санкції — видалення з залу судового засідання тимчасово або на весь час судового розгляду справи;
сімейно-шлюбні санкції — позбавлення батьківських прав; відібрання дітей без позбавлення батьківських прав;
міжнародно-пра|ова відповідальність (в цьому випадку заходи особистого характеру, як це визнано в науці міжнародного права, набирають вигляду форм з політичним забарвленням) — реторсії (заходи впливу, які застосовуються у відповідь на недружні дії іншої держави); репресалії (заходи впливу у відповідь на неправомірні дії іншої держави); надання задоволення (зокрема, висловлення жалю, вибачення, покарання винних посадових осіб або громадян тощо)1.
Огляд системи заходів, в яких виражається юридична відповідальність різних її галузевих видів, свідчить про достатнє їх розмаїття. Вона дозволяє впливати на різні механізми поведінки суб'єктів правової дійсності, враховуючи й особливості самих суб'єктів, й характер правоаномальної поведінки, й специфіку правових ситуацій, в яких вона здійснюється.
Проте не важко помітити, що в різних видах відповідальності зустрічаємо й однойменні заходи впливу, такі як штраф (кримінальне покарання, адміністративне стягнення, майнова, фінансова, процесуальна санкції), виправні роботи (кримінальне покарання, адміністративне стягнення), конфіскація (кримінальне покарання, адміністративне стягнення), позбавлення батьківських прав (кримінальне покарання — за КК 1960 p., сімейно-правова санкція).
Є заходи різних видів відповідальності, які, незважаючи на їх словесне оформлення, дуже близькі між собою за суттю: арешт, позбавлення волі (кримінальне покарання) та адміністративний арешт (адміністративне стягнення, яке полягає у короткотерміновому обмеженні волі особи) — всі ці заходи спрямовані на обмеження такого природного блага, як свобода людини; позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю (кримінальне покарання) та позбавлення спеціального права (адміністративне стягнення, яке також обмежує можливість займатися певними видами діяльності) — обидва заходи звужують обсяг пра-водієздатності людини; громадська догана (кримінальне покарання за КК 1960 p.), попередження (адміністративне стягнення), догана (дисциплінарне стягнення) — усі три види заходів містять осуд поведінки та попередження особи на майбутнє.
Та незважаючи на зазначене, в обох випадках (коли назви заходів впливу різних видів відповідальності однакові і коли вони дещо відрізняються за словесним виразом) все ж маємо справу із заходами різних видів юридичної відповідальності, які суттєво між собою відрізняються як у матеріально-правовому значенні, так і в процесуальному аспекті. В матеріально-правовому значенні вони різняться своїм фактичним та юридичним наповненням.
Так, позбавлення волі як кримінальне покарання може призначатися на строк від одного до п'ятнадцяти років. Відбування покарання у вигляді позбавлення волі за вироком суду призначається у виправно-трудових колоніях — поселеннях для осіб, які вчинили злочини з необережності, колоніях загального, посиленого, суворого і особливого режимів або в тюрмі, а також у виховно-трудових колоніях загального і посиленого режимів. З позбавленням волі як кримінальним покаранням пов'язані такі правові інститути, як звільнення від відбування покарання з випробуванням, заміна не-відбутої частини покарання більш м'яким покаранням, відстрочка виконання вироку, умовно-дострокове звільнення від покарання, амністія, помилування та інші.
На відміну від позбавлення волі, адміністративний арешт установлюється і застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень на строк до п'ятнадцяти діб. Адміністративний арешт призначається районним "судом (суддею). Осіб, підданих адміністративному арешту, тримаїоть під вартою в місцях, що їх визначають органи внутрішніх справ.
Давність притягнення до кримінальної відповідальності за злочин, за який згідно з законом може бути призначено позбавлення волі, диференційована за можливим строком покарання і вона може тривати від трьох до п'ятнадцяти років (3, 5, 10, 15 років). Аналогічно вирішується питання й щодо погашення судимості за вчинений злочин — залежно від тривалості строку засудження до позбавлення волі та за умови, що особа не вчинить протягом певного строку з дня відбуття покарання нового злочину (строки диференційовані: протягом двох, трьох, шести, восьми років), ця особа визнається такою, що не має судимості.
Що стосується адміністративного арешту, то воно.як адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через два місяці з дня вчинення правопорушення. Відповідно особа, яка піддана адміністративному стягненню (в нашому прикладі адміністративному арешту), вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню, якщо вона протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення.
Отже, порівняння заходів впливу, близьких за своєю суттю, але належних до різних видів юридичної відповідальності, свідчить, що в матеріально-правовому значенні вони істотно між собою різняться.
Аналогічні порівняння можна було б провести й за рештою заходів впливу, які наведені вище, що термінологічно (або за суттю) збігаються, але є виявом різних видів відповідальності. Висновок такий: за своїм фактичним матеріально-правовим наповненням (змістом) вони істотно відрізняються одне від одного.
А ще є процесуальні відмінності, пов'язані із застосуванням заходів юридичної відповідальності. Не заглиблюючись у цей аспект стосовно аналізованих вище заходів, зазначимо, що воно (їх застосування) проходить (здійснюється) у різних формах процесуального провадження: у кримінальному процесі (кримінальному судочинстві, або у формі правосуддя у кримінальних справах), що регламентується К£ІК, та в формі адміністративного провадження, яке регламентується КпАП. За складністю процедур — це незрівнянні речі. Обмежимось однією ілюстрацією, що стосується накладення штрафу. Процесуальні відмінності, пов'язані із застосуванням штрафу, рафіновано полягають у такому:
штраф як кримінальне покарання накладається судом у порядку здійснення правосуддя у кримінальних справах;
штраф як адміністративне стягнення накладається численними органами (комісіями, інспекціями, посадовими особами тощо) у порядку адміністративного провадження;
штраф як захід майнової (цивільно-правової) відповідальності накладається судом порядком розв'язання спору (правосуддя у цивільних справах);
штраф як фінансова санкція стягується у безспірному порядку;
штраф як процесуальна санкція може бути накладений безпосередньо судом під час провадження у справі, розгляд якої ускладнився з причини скоєння процесуального правопорушення (див зокрема, ч. 4 ст. 172, ст. 173 ЦПК).
Залежно від тих чи інших додаткових об'єктивних та суб'єктивних кваліфікуючих ознак, що характеризують майже однорідні за суттю діяння, відбувається зміна правової оцінки (правогалузевої приналежності) правопорушення. А це логічно призводить до застосування різних за своїм наповненням (змістом) заходів правової відповідальності та використання різних процесуальних процедур. Проілюструємо це твердження таким прикладом. Згідно зі ст. 44 ЦПК: 1) неявка свідка в судове засідання з неповажних причин — процесуальне правопорушення; 2) злісне ухилення свідка від явки до суду — адміністративне правопорушення; 3) дача завідомо неправдивих показань або відмова свідка від дачі показань — злочин. Таку ж динаміку перетворень та відповідні матеріальні та процесуальні наслідки ілюструють статті 174, 358 ЦПК та інші.

Смотреть другие вопросы в разделе: Нариси з теорії права





Все материалы размещены исключительно с целью ознакомления и принадлежат их авторам. Любое копирование строго запрещено. Если вы являетесь автором того или иного труда и не хотите, чтобы он был здесь опубликован, свяжитесь с администрацией