***
Главная » Нариси з теорії права » 17.1. Відповідальність як загальноеоціальна категорія



17.1. Відповідальність як загальноеоціальна категорія

Приступаючи до з'ясування поставлених питань, пригадаємо, що право (об'єктивне право) так чи інакше, прямо чи опосередковано пов'язане з державою. Специфікою права як підсистеми соціального нормування є те, що саме держава причетна до становлення об'єктивного права, це по-перше, а по-друге, держава підтримує непорушність правових норм, використовуючи для цього державний примус, коли йдеться про правопорушення.
Отже, тема про юридичну відповідальність є логічним продовженням попередньої теми.
Проблема юридичної відповідальності є однією з основних або навіть й наскрізноІЬ для багатьох галузевих правових наук (кримінальне та адміністративне право, цивільне право, трудове право тощо). Розглядається вона й в курсі загальної теорії права.
Відповідальність за своїм змістом — це широке поняття. Воно не вичерпується лише юридичною відповідальністю.
Як зазначається у філософській літературі, відповідальність — це категорія етики і права, що відображає особливе соціальне та морально-правове ставлення особистості до суспільства, яке характеризується виконанням свого морального обов'язку і правових норм1. Відповідальність — один із проявів зв'язку та взаємної залежності особистості та суспільства.
Поняття відповідальності не однозначне: по-перше, відповідальність — це не обов'язково юридичне поняття; юридична відповідальність — це різновид соціальної відповідальності; по-друге, вона може тлумачитись не тільки як відповідальність за скоєне (вчинене) порушення нормативної поведінки, але й в іншому контексті.
Отже, визначаючи поняття "відповідальність" й беручи за лінію розмежування її правовий характер, є підстави передусім виділити два його різновиди, два значення:
1) соціальна, неюридична відповідальність та 2) юридична (спеціальна) відповідальність.
У свою чергу, й ту й іншу можна розглядати у двох аспектах:
1) в аспекті позитивному, або, як іноді пишуть, проспективно-му1, або активному2, чи навіть перспективному, тобто як усвідомлення особою власного обов'язку перед суспільством, перед іншими людьми та узгодження своєї поведінки з усвідомленим обов'язком;
2) в аспекті ретроспективному, тобто як необхідність відповідати за вчинки, що суперечать певним соціальним нормам.
Обидва аспекти відповідальності пов'язані між собою. Тут має місце своєрідний зв'язок зворотної пропорційності: більш високий рівень відповідальності в позитивному розумінні супроводжується зниженням рівня, або точніше числа випадків відповідальності в ретроспективному розумінні.
Розглянемо докладніше зміст першого різновиду відповідальності в обох її проявах.
Цим різновидом є відповідальність як загальносоціальне явище.
Йдеться про відповідальність в широкому розумінні — перед Богом, совістю, історією, людством, народом, прийдешніми поколіннями тощо (див. Преамбулу Конституції України). В такому розумінні відповідальність має, головним чином, філософсько-етичний смисл. Вона включає у себе усвідомлення необхідності в своїх діях і рішеннях враховувати передусім інтереси інших людей, соціальних груп (спільнот), суспільства в цілому, жити в гармонії з прийнятою системою вищих моральних цінностей. Це відповідальність, що визначає активну неконформістську життєву позицію суб'єкта (навіть гинучи, така людина не відмовляється від своїх переконань).
Крім того, можна виокремити ще й такі види соціальної неюри-динної відповідальності як політична, моральна, церковна (канонічна) відповідальність, відповідальність в рамках громадських організацій (об'єднань громадян). Ці види відповідальності набувають вигляду відповідальності за конкретні порушення встановлених в суспільстві, окремих колективах чи інших соціальних утвореннях правил і канонів. Це так звана соціальна ретроспективна відповідальність, відповідальність за минуле, за поведінку, що вже сталася. Вона дістає вияв в несприятливій для особи і зовнішній по відношенню до неї реакції соціального утворення, інтереси якого порушені, і супроводжується завданням порушнику втрат, що носять примусовий характер й виражаються в обмеженнях особистого, морального чи матеріального порядку. Наприклад, церковна відповідальність передбачає єпитимію (від грецьк. — покарання) — церковне покарання віруючих за порушення церковних канонів, приписів, вказівок духовника-священика. Видами церковного покарання є тривала молитва, посилений піст, земні поклони перед іконою, хрестом тощо, найбільш суворе покарання — відлучення від церкви. Громадська відповідальність передбачається статутами відповідних об'єднань громадян і включає заходи громадського впливу. Вона має переважно моральний характер і лише у виняткових випадках застосування заходів громадського впливу може мати юридичний резонанс (юридичні наслідки).

Смотреть другие вопросы в разделе: Нариси з теорії права





Все материалы размещены исключительно с целью ознакомления и принадлежат их авторам. Любое копирование строго запрещено. Если вы являетесь автором того или иного труда и не хотите, чтобы он был здесь опубликован, свяжитесь с администрацией