***
Главная » Нариси з теорії права » 14.2. Тлумачення як процес з'ясування змісту юридичних норм



14.2. Тлумачення як процес з'ясування змісту юридичних норм

Види з'ясувального тлумачення розрізняються за:
1) способами (чи прийомами) тлумачення;
2) обсягом тлумачення.
Видами тлумачення в першому аспекті (за способами тлумачення) є: філологічне, систематичне, історичне, телеологічне.
1. Філологічне тлумачення поділяється на два різновиди — семантичне (лексичне) та граматичне.
Семантичне (або семасіологічне) тлумачення як один з різновидів філологічного тлумачення, має на меті з'ясувати значення слів, термінів, які використовує законодавець.
Це стосується як тих слів, що вживаються у повсякденному вжитку, так і тих, що позначають певні юридичні поняття.
Особливу проблему становлять так звані омоніми, тобто слова, які звучать (вимовляються) однаково, але мають різне значення. Так, слово "коса" в українській мові має 5 значень, слово "ключ" — 11і.
Терміни можуть визначатися нормативно у самому нормативному акті. Тоді відпадає необхідність у їх тлумаченні. Наприклад, в ст. 32 КПК, яка називається "Роз'яснення значення термінів Кодексу", розкривається значення 19 найважливіших термінів, що містяться у Кодексі: суд, апеляційний суд, касаційний суд, суддя, учасники процесу, близькі родичі, апеляція, касаційне подання тощо. Таким же шляхом йдуть й багато інших відомчих нормативно-правових актів, що регламентують різні сфери роботи. Приміром, Наставлення з організації перевезень у цивільній авіації (НОП ГА-83) в главі 1 "Терміни. Визначення" розкриває зміст 82 понять, що вживаються в цьому акті.
Граматичне (синтаксичне; синтаксис — розділ граматики, що вивчає правила поєднання слів у речення) — сприяє адекватному встановленню змісту норми шляхом аналізу синтаксичної конструкції формулювань. Класичний приклад: як розуміти фразу "Покарати не можна помилувати"? Смисл її буде діаметрально протилежним залежно від того, в якому місці цієї фрази поставити кому: після слова "покарати" чи після "не можна". 2. Систематичне тлумачення служить встановленню смислу правової норми залежно від місця, яке вона посідає в системі нормативного акта. Іноді для цього потрібне зіставлення норми з нормами інших актів і навіть актів інших галузей законодавства. Приміром, КК 1960 р. передбачав в різних главах відповідальність за образу — для чіткого з'ясування смислу відповідних статей необхідно було враховувати їх місце в системі Кодексу: одна з них містилась в главі "Злочини проти життя, здоров'я, волі і гідності особи" (ст. 126), інша — в главі "Злочини проти порядку управління" (статті 189, 189-1), третя — в главі "Військові злочини" (статті 237, 238). В іншому випадку, вирішуючи питання про притягнення до відповідальності за хуліганство, необхідно в систематичному плані зіставити статті двох законів: КК 2001 р. (ст. 296 "Хуліганство") та КпАП (ст. 173 "Дрібне хуліганство"). Аналізуючи статті КК, що передбачають відповідальність за порушення статутних правил за видами служби (вартової, внутрішньої), необхідно робити це з урахуванням положень відповідних статутів. Застосування ст. 334 КК "Порушення правил міжнародних польотів" неможливе без звернення до цих правил.
3. Історичне тлумачення передбачає поглиблене осягнення норми через зіставлення її з раніше чинними актами, а також вивчення матеріалів, що передували виданню закону. В цьому плані, зокрема, буде становити інтерес ознайомлення із стенографічними матеріалами сесій законодавчого органу, на яких обговорювався проект закону.
4. Телеологічне тлумачення (від грецьк. teleos — той, що досяг мети) — це з'ясування приписів норми залежно від мети, викладеній в преамбулі законодавчого акта, або яка виходить із загального змісту цього акта. Наприклад, смисл новел, здійснених Законом України від 20 березня 1991 р. "Про внесення змін і доповнень до Кодексу законів про працю Української РСР при переході до ринкової економіки", рафіновано викладено у преамбулі: "З метою вдосконалення регулювання відносин у галузі праці при переході республіки до ринкової економіки Верховна Рада... постановляє..." (більша лібералізація правового регулювання трудових правовідносин).
За обсягом сприйняття смислу норми розрізняють такі види з'ясувального тлумачення — буквальне, поширювальне, обмежувальне. В процесі тлумачення за обсягом встановлюється межі застосування норми (закону), або ще конкретніше: чи поширюється даний закон на більш широке чи на більш вузьке коло суб'єктів або правовідносин, ніж це можна було б припустити, виходячи з буквального смислу закону. Буквальне — це тлумачення у точній відповідності з текстом нормативного акта. Поширювальне — це тлумачення, за якого словесна формула закону вужча за висловлену у ній думку. Обмежувальне — це тлумачення, за якого, навпаки, словесне викладення закону сприймається ширше, ніж його внутрішній зміст.
Поширювальне та обмежувальне тлумачення переслідують мету усунення певної невідповідності між справжнім змістом норми та її зовнішнім (вербальним) оформленням. Прикладом може служити ст. 342 КК, частина 3 якої потребує явно поширювального тлумачення. Вона, зокрема, передбачає відповідальність за опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов'язків, поєднаний з примушенням його "шляхом насильства або погрози застосування такого насильства до виконання явно незаконних дій". Проникнення у смисл статті свідчить, що буквальне її тлумачення було б недостатнім, оскільки штучно звужувало б закладений у ній зміст. Караним має бути визнане за логікою закону не лише примушення до виконання явно незаконних дій, але й — це варто підкреслити — примушення до того ж характеру бездіяльності.
У зв'язку із з'ясуванням обсягу змісту термінів можуть виникнути певні колізії, які потребують законодавчого розв'язання. Скажімо, який конкретний вік вкладається в поняття "молодь"?
Щоб з цього питання не виникало непорозумінь в правозасто-совній практиці, Закон України від 5 лютого 1993 р. "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні" (в редакції Закону від 23 березня 2000 р.) визначив вікові межі поняття "молодь": "молодь, молоді громадяни — це громадяни України віком від 14 до 28 років" (ст. 1).
З поширювальним тлумаченням правової норми не слід змішувати такий нормотворчий прийом, як офіційне поширення дії існуючих норм (актів) на інші, які раніше не охоплювались ними, об'єкти та на суб'єктів. Тут маємо, по суті, не тлумачення, а створення нової норми, яка спирається на раніше прийняті. Така норма є відсилочноі^. Актами такого роду є, наприклад: укази Президента України від 21 жовтня 1993 р. № 475/93 "Про поширення дії статті 3 Указу Президента України від 21 серпня 1993 року № 352 на військовослужбовців військ внутрішньої та конвойної охорони МВС України та Цивільної оборони України"; від 12 листопада 1993 р. № 521/93 "Про поширення чинності Указу Президента України від 1 липня 1993 року № 240 на військовослужбовців Управління державної охорони та інших військових формувань".

Смотреть другие вопросы в разделе: Нариси з теорії права





Все материалы размещены исключительно с целью ознакомления и принадлежат их авторам. Любое копирование строго запрещено. Если вы являетесь автором того или иного труда и не хотите, чтобы он был здесь опубликован, свяжитесь с администрацией