***
Главная » Нариси з теорії права » 12.4. Юридичний механізм реалізації права



12.4. Юридичний механізм реалізації права

Поняття "механізм правового регулювання", або "юридичний механізм" вживають у юридичній науці у двох неоднакових за змістом значеннях.
Часто воно використовується як синонім поняття "правове регулювання", про яке вже йшлося раніше.
Інші ж автори, пов'язуючи "юридичний механізм" лише безпосередньо з реалізацією норм права, вкладають в нього дещо інший зміст. В їх уявленні "механізм правового регулювання" асоціюється з набором засобів, за допомогою яких здійснюється це регулювання на стадії реалізації права. Звичайно, ці два тлумачення не виключають одне одного, хоча в другому з них смислова нюансировка, якщо можна так висловитись, більш сфокусована (точна). Саме до цього більш вузького розуміння ми зараз і звернемось. Отже, що таке юридичний механізм, він же механізм правового регулювання, або ще точніше, механізм реалізації норми права?
Механізм правового регулювання у власному смислі слова розуміється, як зазначалось, буквально як набір специфічних правових засобів, за допомогою яких реалізується право в тому разі, коли виникає необхідність створювати правовідносини.
В.Б. Ісаков писав, що поняття "механізм правового регулювання" охоплює взяту в єдності систему правових засобів, за допомогою яких забезпечується результативний правовий вплив на суспільні відносини — це норми права, юридичні факти та акти застосування права, правбвідносини, акти реалізації прав та обов'язків1.
Але без суб'єкта права юридичний механізм не діятиме, тому передумовою його функціонування є визначення суб'єктів правовідносин, тобто кола осіб (фізичних та юридичних), що: 1) наділені здатністю брати участь у правовідносинах, породжуваних конкретними юридичними фактами, та 2) в реальних діях яких й виражається реалізація норм права.
В механізмі правового регулювання (юридичному механізмі) кожний його елемент, взаємодіючи з іншими з метою виконання кінцевого завдання, виконує свої специфічні функції:
1) норми права визначають абстрактну модель поведінки суб'єктів в передбачених ж гіпотезами ситуаціях;
2) юридичні факти слугують передумовами (підставами) виникнення, змін, припинення правовідносин;
3) акти застосування права служать засобом запуску механізму дії правовідносин, конкретизації суб'єктивних прав та юридичних обов'язків. Цей елемент має місце лише при реалізації норм права шляхом застосування;
4) правовідносини: в них відбувається переведення нормативних моделей в індивідуальну правомірну поведінку суб'єктів, зміст якої становлять фактичні акти — дії;
5) акти — дії з реалізації суб'єктивних прав та юридичних обов'язків є матеріалізацією, перетворенням права в правові норми — поведінку, тобто нормативно урегульовані суспільні відносини як факт об'єктивної соціальної дійсності. Юридичний зміст правовідносин набуває вигляду їх фактичного змісту, що приводить до очікуваної врегульованості суспільних відносин. Мета досягнута. Регулятивний цикл завершується. Норма права зберігає свою потенційно-регулятивну силу і "готова" до нових циклів.
П'ятиактний цикл іноді звужується до чотирьох. Акти застосування права можуть бути "вмонтовані" в юридичні факти, утворюючи єдиний (цілий) елемент — наприклад, наказ уповноваженої
особи, яким оформляється укладення трудового договору з працівником про встановлення трудових правовідносин. Більше того, акт застосування права може бути альтернативним елементом, оскільки у правовідносинах цивільно-правового типу може бути відсутнім. Тут його іноді може заміняти акт оформлення правовідносин, що потребує письмової форми (наприклад, нотаріальне оформлення письмового договору купівлі-продажу будинку, здійснене громадянином).
Наведена схема наочно розкриває зміст механізму правового регулювання з точки зору набору засобів (елементів), що спонукають його до функціонування.
Розвиток правовідносин може набувати вигляду цілого ланцюга правовідносин, коли перші правовідносини перетворюються на другі тощо. Зміна існуючих правовідносин під впливом нових юридичних фактів та на основі іншої норми права по суті являє собою нові за змістом правовідносини, які відповідають моделі цієї іншої норми.
Дію елементів (або засобів) цього механізму в процесі правового регулювання можна пояснити на такому прикладі. Візьмемо регулювання трудових відносин та розглянемо його поетапно.
1. Норми права — статті трудового законодавства (КЗпП), що визначають порядок виникнення та поточного впорядковування трудових відносин: це стосується прийняття на роботу, робочого часу та часу відпочинку, нормування праці, трудової дисципліни тощо.
2. Формування юридичного факту: є потреба в працівниках для виконання на підприємстві. (в установі, організації) певної роботи та її пропозиція (оголошення: "потрібні на роботу..."), з однієї сторони (власника підприємства або уповноваженого ним органу), та виявлення бажання виконувати цю роботу у вигляді заяви з боку потенційного працівника. Відбувається досягнення угоди між сторонами з цього приводу — укладення трудового договору, що юридично оформляється наказом або розпорядженням власника, які виступають як акт застосування права. Сукупність названих обставин виконує функцію юридичного факту, тобто факту, що породжує трудові правовідносини.
3. Встановлення трудових правовідносин, тобто трудових відносин, регульованих правом, означає виникнення суб'єктивних прав та юридичних обов'язків як з боку працівника, так і з боку власника. Власник має право вимагати від працівника виконання роботи, визначеної угодою, підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку; працівник зобов'язаний виконувати визначену угодою роботу та підпорядковуватись внутрішньому трудовому розпорядку; зі свого боку працівник має право на одержання заробітної плати за виконувану роботу й створення власником умов праці, необхідних для виконання роботи та передбачених законодавством про працю, колективним договором та угодою сторін; власник же зобов'язаний виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати назрані умови праці.
4. Встановлення трудових правовідносин, що тягнуть виникнення суб'єктивних прав та юридичних обов'язків й мають первісним моментом право вимагати та обов'язок виконувати вимогу, поєднуються з фактичною реалізацією цих праводомагань та повиннос-тей, а отже із вчиненням актів реалізації суб'єктивних прав та юридичних обов 'язків, що є кінцевою метою будь-яких правовідносин як \ форми реалізації права, як способу правового регулювання. В кон-| тексті нашої ситуації це означає, що працівник виконує роботу,! одержує заробітну плату, відпустку, в певних випадках несе матерЦ| альну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству тощо. Від-Ї повідно власник реалізує свою частину фактичного потенціалу тру-« дових правовідносин з працівником.
Таким чином:
Неюридичні механізми дії права працюють при реалізації норі* права як поза правовідносинами, так і через правовідносини.
Юридичний механізм використовується лише при реалізації норк права через правовідносини.

Смотреть другие вопросы в разделе: Нариси з теорії права





Все материалы размещены исключительно с целью ознакомления и принадлежат их авторам. Любое копирование строго запрещено. Если вы являетесь автором того или иного труда и не хотите, чтобы он был здесь опубликован, свяжитесь с администрацией