***
Главная » Нариси з теорії права » 11.4. Інші системні та підсистемні сукупності норм права (нормативно-правові утворення)



11.4. Інші системні та підсистемні сукупності норм права (нормативно-правові утворення)

Як вже зазначалось, групування правових норм за галузями права — це один із важливих, але не єдино можливий спосіб посілу, класифікації законодавчого і взагалі нормативно-правового матеріалу з науково-пізнавальною та практичною метою. Норми Іаконодавства можна об'єднувати у сукупності як за обсягом, так |ї за іншими критеріями. У наведеному переліку основних галузей $ірава не згадано ряд інших сукупностей норм, які і у спеціальній іітературі, і на практиці здебільшого охоплюються поняттям "право", наприклад, господарське, комерційне, екологічне (природоохоронне), спадкове, повітряне, торгове, авторське право та Інші.
Правова теорія та практика знають й інші сукупності норм пра-^ва, що вирізняються за тими чи іншими критеріями, хоча мають зв'язок з основними галузями права. *
Інститут права, чи правовий інститут (від лат. institutum — установлення) — це елемент, частина галузі права, з яких вона складається. Правовий інститут — сукупність норм права відповідної основної галузі, що регулюють окремі групи споріднених суспільних відносин, наділених певними додатковими специфічними характеристиками в рамках тієї однорідності відносин, яка лежить в основі конструювання кожної основної галузі права. Так, правовими інститутами цивільного права є окремі види зобов'язань, вказані в розділі III ЦК 1963 p., який називається "Зобов'язальне право" (норми, що регулюють договір купівлі-продажу, договір пере-возки, який є предметом більш детального регулювання спеціальними актами відповідно до видів транспорту, тощо). Правовим інститутом виступає також спадкове право, яке не є самостійною галуззю права, а лише частиною цивільного права; це його розділ, що що свідчить зміст ЦК. Скажімо, правовими інститутами трудового права виступають окремі сукупності норм, що регулюють від-досини, сконцентровані навколо таких понять: колективний договір, трудовий договір, робочий час, час відпочинку, нормування праці тощо за структурою КЗпП.
Отже, правовий інститут — це сукупність норм права, що регулюють певний вид однорідних суспільних відносин, і Структурною частиною, меншою за правовий інститут, є правовий субінститут (субінститут права). Так, у наведеному інституті трудового договору можна виділити такі субінститути: укладення трудового договору (статті 21—31 КЗпП), переведення на іншу роботу (статті 32—35), припинення трудового договору (статті 36— 47), трудової книжки (ст. 48).
Правовий інститут може мати міжгалузевий характер. Міжгалузевий правовий інститут охоплює норми, що регулюють певні суспільні установлення (інститути), але належать до різних галузей права в силу специфіки цих відносин. Наприклад, інститут дисциплінарної відповідальності можна вважати таким міжгалузевим правовим інститутом, оскільки він охоплює відповідні норми трудового законодавства (КЗпП) та адміністративного законодавства (військова служба, деякі інші види державної служби, дисципліна студентів вищих навчальних закладів).
Система права включає також сукупності норм, які є більшими за обсягом ніж правовий інститут, але водночас залишаються в межах відповідної основної галузі права. Це підгалузі права. Підгалузь права — це цілісна система норм, що регулюють певну сферу суспільних відносин, які, зберігаючи характеристики основної галузі, наділені специфічними властивостями, що за відповідних умов можуть дати поштовх до перетворення їх на ще одну основну галузь права. Таку автономію має, безспірно, сукупність норм про адміністративні правопорушення та адміністративну відповідальність, що дає підстави розглядати їх як підгалузь адміністративного права під назвою адміністративно-деліктне право (від лат. delictum — правопорушення).
В окремих випадках важко визначитись з віднесенням тієї чи іншої сукупності норм до правових інститутів чи до підгалузей права. Так, спадкове право традиційно вважають правовим інститутом цивільного права. Але є не менше підстав сприймати спадкове право як підгалузь цивільного права.
Нарешті, ще одна проблема — про так звані комплексні галузі права. Визнання комплексних галузей права на додаток до основних галузей права — це своєрідний відгук правової теорії на потреби юридичної практики. Такі поняття, як господарське (підприємницьке) право, екологічне, повітряне, морське, митне, банківське право та інші у своєму підґрунті мають відповідні галузі законодавства, і в цій іпостасі вони не викликали заперечень, як не викликало заперечень формування відповідних навчальних правових дисциплін. Проте спроби утвердити господарське право як систему норм окремо від цивільного права тривалий час наштовхувались на рішучий опір з боку, умовно кажучи, традиціоналістів і особливо цивілістів, які сприймали нові конструкції як своєрідну теоретичну диверсію проти цивільного права.
Ще раз підкреслимо — конструювання поняття "комплексна галузь права" порівняно нове явище. Виокремлення такої категорії не всіма ученими-юристами сприймалось однозначно. Окремі з них виступали проти нововведення, рішуче його заперечували. Так, Л.С. Явич у свій час з цього приводу писав: "В последнее время на-метилось совершенно неоправданное стремление создавать доста-точно произвольньїе модели правових систем, включающих целую иерархию основньїх, главньїх, традиционньїх и комплексньїх от-раслей права, что ведет к отождествлению правових систем с системами законодательства"1.
З цього приводу можна зазначити, що виділення категорії "комплексні галузі права" — це не примха окремих теоретиків, а об'єктивна необхідність, обумовлена ускладненням суспільного життя, потребами його сприйняття комплексно, а не лише диференційовано за окремими видами відносин, та відповідного правового спрямування.
На відміну від основних комплексні галузі права формуються не за предметом правового регулювання (тобто сферою однорідних відносин), а за об'єктом правового впливу, в процесі функціонування якого як цілісного багатопланового утворення складаються різного роду правові відносини, що потребують для свого дослідження та регулювання фахівців рівня комплексного правового мислення та володіння комплексними галузями законодавства. Такими об'єктами є підприємництво, окремі види транспортних систем, банківська справа, митна справа, природоохоронна тощо. А відповідними сукупностями норм різних галузей права, що у комплексі забезпечать функціонування цих об'єктів, тобто комплексними галузями права, будуть підприємницьке право, повітряне, банківське, митне, екологічне право тощо.
Так, повітряне право, яке регулює суспільні відносини, що складаються з процесів використання повітряного простору людиною за допомогою повітряних суден, містить норми адміністративного права (переважно), цивільного права (значною мірою), міжнародного права, а також норми конституційного, земельного, щжмінального та деяких інших галузей права. Утворення відповід-даж галузей законодавства з комплексним набором норм права різної природи, а отже створення відповідних інтегральних законів, ;щі враховують специфіку відповідних сфер соціальної дійсності і подають норми права з належною адекватною їм конкретизацією і(як, приміром, Повітряний або Митний кодекси тощо), має вели-j&e практичне значення. Такі закони служать задоволенню потреб суспільної практики і розв'язанню її специфічних галузевих завдань, які не можуть бути вирішені засобами традиційної класичної <$истематизації права, тобто за предметом правового регулювання. Зрештою, між законодавством як формою та правом як її змістом Прірви не існує.
Певна вільність у вживанні термінів "право" та "законодавство" як взаємозамінних до деякої міри пояснюється й тим, що правом щенують не лише системи норм, але й наукові та навчальні дисципліни, що їх вивчають.

Смотреть другие вопросы в разделе: Нариси з теорії права





Все материалы размещены исключительно с целью ознакомления и принадлежат их авторам. Любое копирование строго запрещено. Если вы являетесь автором того или иного труда и не хотите, чтобы он был здесь опубликован, свяжитесь с администрацией