***
Главная » Нариси з теорії права » 11.1. Поняття та зміст правової системи



11.1. Поняття та зміст правової системи

Правова система порівняно нова для теорії права юридична категорія, її співзвучність з поняттям "система права" породжувала розходження думок і поглядів в теоретико-правовій літературі.
Одним з питань правової науки, що не має однозначної відповіді, є питання про співвідношення цих двох понять: "правова система" та "система права". Проблема полягає в тому, що в теорії права існують різні, неоднакові підходи до визначення змісту поняття "правова система": вузьке та широке.
З точки зору першого, звуженого підходу поняття "правової системи" ототожнюється з поняттям "система права". Оскільки поняття "система права" -— це певним чином упорядкована система норм права, то й поняття "правової системи" тлумачиться в аналогічному контексті. Жодні інші явища правової дійсності цим поняттям не охоплюються. Це спостереження підтверджує визначення, яке у свій час дав Л.С. Явич: правова система, — писав він, — це право кожної країни або міжнародне право, яке розглядається з точки зору єдності норм, що його становлять, а також їх поділу на відносно самостійні малі та великі групи, наділені усталеною цілісністю1. Але таке розуміння не вичерпує усього змісту правової системи, бо він значно ширший за зміст поняття "система права". В протилежному разі потреба в категорії "правова система" просто відпадає, оскільки вона поглинається поняттям "система права".
Існує й інше, дещо ширше розуміння поняття "системи права". Це розуміння відрізняється від першого не стільки сутнісними, скільки кількісними характеристиками. Смисл його грунтується на тому, що не тільки норми права в традиційному розумінні здійснюють регулятивну функцію.
Таку регулятивну роль відіграють й деякі інші фактори, що дає підстави прихильникам цього погляду ці регулятори також охоплювати поняттям "система права", а отже, включати їх до поняття "правової системи". Йдеться про судову практику та панівну правову ідеологію тоді, коли вони орієнтують діяльність державних органів та служать юридичною основою для визнання правомірності чи неправомірності поведінки суб'єктів соціального життя. Зазначені елементи властиві правовим системам багатьох країн. Так, судовий прецедент є видом джерел, що переважає в англо-саксон-ській системі права; релігійна правова ідеологія — в мусульманській правовій системі.
Нарешті існує ще одне значно ширше за попередні розуміння "правової системи", яке охоплює весь спектр правової дійсності, дає можливість розглянути в системних зв'язках усі правові явища, незалежно від їх безпосередньої ролі в суспільному житті. Саме такий за масштабами підхід дає адекватне уявлення про правову систему, оскільки вбирає усі види правових проявів.
Правова система як найбільш узагальнене, багатогранне і складне структурне соціальне явище включає цілий ряд елементів, кожний з яких має свою систему, структуру та структурні елементи.
Складові правової системи:
: 1. Сукупність правових норм, принципів та інститутів, певним чином структурованих, які об'єднані поняттями "право", "система права" (нормативний бік правової системи).
2. Сукупність правових поглядів, ідей, уявлень, властивих даному суспільству — правовий менталітет, правова культура, правова свідомість (ідеологічний елемент правової системи).
3. Сукупність правових установ — правотворчих, правозастосов-чих, правоохоронних, науково-дослідних Tg інших, без діяльності яких не могли б бути створені та реалізовані на практиці норми права (організаційний елемент правової системи).
4. Правотворчість, реалізація права, правове мислення, тобто все те, в чому виражається юридична активність (діяльнісний елемент правової системи як системи функціонуючої).
? 5. Правопорядок як кінцевий результат функціонування правової системи (елемент, що виражає інтегративну властивість правової системи).
Узагальнюючи, можна дати таке визначення правової системи — це сукупність всіх явищ правової дійсності, що незалежно від розмаїття видових характеристик (мета, функції, зміст) мають єдину субстратну природу, вивчаються правничою наукою, та яка (сукупність) включає в себе як компоненти — підсистеми: право як інсти-туційне утворення, функціонуючі установи, правовий менталітет суспільства та правопорядок як інтегративний стан (властивість) та результат взаємодії перелічених елементів.
Стосовно кожної окремої країни всі перелічені явища правової дайсності охоплюються пон; тям "національної правової системи".

Смотреть другие вопросы в разделе: Нариси з теорії права





Все материалы размещены исключительно с целью ознакомления и принадлежат их авторам. Любое копирование строго запрещено. Если вы являетесь автором того или иного труда и не хотите, чтобы он был здесь опубликован, свяжитесь с администрацией