***
Главная » Нариси з теорії права » 9.1. Загальне поняття та система джерел права



9.1. Загальне поняття та система джерел права

Загальній теорії права відомі різні підходи до з'ясування поняття "джерело права". Одні автори взагалі обходять це поняття, а якщо і вживають його, то дають відповідне слово в лапках — "джерело". Але оскільки зміст цього поняття не може бути знехтуваний, його визначають термінами "форма" або "зовнішня форма права", інколи супроводжуючи його супутнім словом "джерело", але в дужках. Інші автори стоять однозначно на порції визнання джерелом права форм позитивного (об'єктивного) права. Ще інші автори дещо розширюють діапазон розуміння цього поняття, розрізняючи джерела права в матеріальному розумінні та джерела права в формально-юридичному смислі.
Отже, поняття джерел права в юридичній науці неоднозначне. Неважко збагнути, що звертання уваги лише на джерела-форми є однобічним і не дає повного уявлення про категорію джерел права. Але й дещо розширене його розуміння не дає його вичерпного розуміння. Воно значно багатше за своєю структурою та видами. Таке розмаїття підходів до з'ясування змісту розглядуваного поняття має мовознавче підґрунтя.
Сучасна українська літературна мова знає декілька значень слова "джерело". З семасіологічної точки зору "джерело" це: 1) потік води, що утворюється внаслідок виходу підземних вод на поверхню землі; 2) те, що дає початок чому-небудь, звідки постає, черпається щось; основа чого-небудь; вихідне начало; 3) той або те, від кого або звідки довідуються про що-небудь; 4) писемна пам'ятка, документ, на основі якого будується наукове дослідження1.
В контексті питання про джерела права немає місця лише першому значенню слова "джерело". Що стосується решти значень, то вони відображають той чи інший фрагмент цього різнозначного явища юридичної дійсності, який знаходить відповідний термінологічний вираз в юридичній науці.
Класифікація джерел права за їх природою та функціональним призначенням дає підстави розрізняти їх за такими групами:
1) джерела — правоутворюючі фактори;
2) джерела — форми права;
3) джерела — пам'ятки історії права.
Першу групу джерел (як правоутворюючих факторів, тобто факторів, що породжують необхідність права та обумовлюють його зміст) становлять:
джерела права в матеріальному розумінні;
джерела права в політико-ідеологічному розумінні;
джерела правд, в доктринальному розумінні;
джерела як нррмативний попередник права.
Друга група (Джерела — форми права або джерела у формально-юридичному розумінні) — це нормативно-правові джерела, тобто конкретні форми, в яких знаходять своє закріплення норми об'єктивного права: їх сукупності чи поодинокі норми.
Третю, особливу групу джерел права, становлять пам'ятки історії права, тобто такі, що діяли в минулому, за різних часів законодавчі акти, наприклад, закони Хаммурапі, "Салічна правда", "Саксонська правда", "Саксонське зерцало", "Руська правда", "Соборне уложення 1649 р." тощо. Історичні джерела є предметом дослідження наукової дисципліни "Історія держави і права".

Смотреть другие вопросы в разделе: Нариси з теорії права





Все материалы размещены исключительно с целью ознакомления и принадлежат их авторам. Любое копирование строго запрещено. Если вы являетесь автором того или иного труда и не хотите, чтобы он был здесь опубликован, свяжитесь с администрацией