***
Главная » Нариси з теорії права » 4.3. Зміст права в загальносоціальному розумінні (система прав)



4.3. Зміст права в загальносоціальному розумінні (система прав)

Зa своїм обсягом і змістом загальносоціальне право як інтегроване поняття охоплює різні за функціональним призначенням права-можливості, користування якими, реалізація яких забезпечує саме існування людини як біо-соціо-історичного організму. Зміст цих прав-можливостей може змінюватись завдяки поступальному прогресу в розвитку дюдства.
Систему загальносоціальних (природних) прав, виходячи з їх функціонального призначення, можна розподілити на такі основні
групи:
1) права, що забезпечують саме існування та фізичну й психічну ідентичність (індивідуальність) суб'єкта — право на життя;
право на недоторканність і цілісність в усіх її проявах — не тільки тілесну недоторканність (здоров'я), ай, зокрема, право на особисте (інтимне) життя;
право на самовизначення — на ім'я, найменування, назву, честь, гідність, репутацію;
право на самозахист — право на захист життя, здоров'я, свободи, власності та інших благ;
: право на місце свого проживання та свободу його обрання, вільне пересування;
2) права на вільне користування об'єктами природи (природними ресурсами) — землею, її надрами, лісами, водами тощо;
3) права, в яких дістає вияв етно-національна самобутність (са-моідентичність) —
право на визнання етно-національної ідентичності; право на вільне користування національною мовою; право на національні звичаї, традиції, культуру, мистецтво, вірування;
право на історичну пам'ять (збереження пам'яток культури);
4) права, що відображають економічний потенціал та здатність до його нарощування—
право на особистісно- та суспільно корисну працю;
право на свободу економічного (підприємницького) функціонування, вільне виявлення своїх продуктивних можливостей та організацію праці;
право на власність щодо виробленого продукту;
5) права на гуманне ставлення до себе з боку інших членів людської спільноти —
право на толерантність, тобто на терпимість до своєї поведінки, висловлювань, вірувань тощо (що передбачає аналогічне зворотне ставлення до інших, тобто обов'язок);
право на неупередженість при розв'язанні конфліктних ситуацій особистісного характеру. Організаційним забезпеченням реалізації цього природного домагання в умовах функціонування об'єктивно-га права є здійснення незалежними судами правосуддя. , . З цього природно-соціального права (права в загальносоціальному розумінні) випливає об'єктивне право громадянина звертатися до суду за захистом своїх інтересів;
право на поведінку інших осіб, яка б не заважала й не руйнувала умови для нормального функціонування людини саме як людини;
6) права, в яких дістають вияв духовний (культурний) потенціал та можливість обернення його на користь людині —
правЛа свободу творчості - художньої, наукової, технічної, спортивної та свободу культурного функціонування (в сфері культури, освіти тощо);
право на користування здобутками культури;
71 права використання яких підтримує цілісність (гомеостаз) та функціонування як самого суб'єкта, так і взаємодію з іншими
СУбправЛа^амоуправління (прийняття рішень у справах, що торкаються інтересів самого суб'єкта); ■ .
право на утворення необхідних самоврядних та політичних, державних структур;
право на вільне безперешкодне спілкування;
право на кооперування зусиль для досягнення визначених цілей (толока; кооперування зусиль може дістати вияв и у такій формі, як надсилання громадянами благодійних внесків до івиборчих фондів кандидатів у Президенти з метою посприяти його об-
ранню);
право на переконання та вільне їх висловлювання. Перелік прав в усіх групах-блоках не є вичерпним.


Смотреть другие вопросы в разделе: Нариси з теорії права





Все материалы размещены исключительно с целью ознакомления и принадлежат их авторам. Любое копирование строго запрещено. Если вы являетесь автором того или иного труда и не хотите, чтобы он был здесь опубликован, свяжитесь с администрацией