***
Главная » Нариси з теорії права » 4.1. Право як соціальне явище та його структура



4.1. Право як соціальне явище та його структура

В умовах політичного та ідеологічного тоталітаризму теорія права тлумачила категорію права з вузько-класових нормативістських позицій виключно як систему норм, встановлених або санкціонованих державою в інтересах певного соціального прошарку людей.
Наразі є підстави розкривати це соціальне явище більш широко — адекватно його природно-соціальному походженню та призначенню.
З'ясування загального поняття "права" доцільно починати з позицій двох мовознавчих підходів: 1) етимологічного та 2) семантичного (семасіологічного).
Нагадую, що етимологія (не плутати з ентомологією —- наукою про комах) — це: 1) розділ мовознавства, що вивчає походження слів; 2) пояснення походження слова.
Семантика — це: 1) розділ мовознавства, що вивчає значення слів та виразів (інша назва — семасіологія); 2) значення слова, виразу.
В контексті нашої теми треба розкрити етимологію (походження) та семантику (значення) таких слів, як "право" та "юридичний":
1) "право" етимологічно пов'язане зі словом "правда" — з цього приводу доцільно звернутись до спеціальних праць. Однією з них є книга Олексія Братко-Кутинського "Феномен України". З питання, що нас цікавить, автор, зокрема, пише: "Почнемо зі слова "Правда". В українській мові цим словом позначаються два поняття — поняття права, закону ("Правда Ярослава", "Руська правда") і поняття істини. ... воно утворилось з прадавнього словосполучення "пра-в-да", яке означало "дитя неба", тобто божественну істину і водночас — вищий (небесний) закон"1;
2) "юридичний" та споріднені з ним "юриспруденція", "юстиція". Всі вони походять від лат. слова jus (називний відмінок), juris (родовий відмінок) значення якого — право, справедливість, а також сукупність законів, система правил людського співжиття; можливість, що надається законом, правоздатність тощо. (Є й інші значення, але вони до нашої теми не мають відношення).
Терміну "право" притаманна певна полісемантичність, полі-значність (багатозначність). Сучасна теорія права розрізняє декілька, а конкретно — три значення "права", кожне з яких має свій зміст. Водночас всі вони разом становлять певну цілісність, своєрідну тріаду.
З точки зору загального уявлення про цей суспільний феномен, право — це триєдине поняття, що охоплює: 1) усвідомлення можливостей людини взагалі (абстрактної людини) в системі суспільних відносин, 2) нормування цих можливостей та 3) визнання відповідних можливостей за конкретними особами.
Якщо, навпаки, анатомувати цю тріаду (тобто розглянути її структуру, анатомію), можна побачити (виділити) три частини, три окремих елементи, кожний з яких також носить назву "право" і може розглядатись як самостійне автономне поняття, а саме:
право в загальносоціальному розумінні (природно-соціальне
право);
об'єктивне (позитивне) право;
суб'єктивне право.
Але кожний з цих елементів без взаємодії з іншими, без доповнення іншими елементами втрачає соціальний смисл. Між ними існує своєрідний генетичний зв'язок: від права в загальносоціальному розумінні через об'єктивне право до суб'єктивного права, реалізація якого становить кінцеву мету функціонування права як трьохаспектного соціального явища.
В цій тріаді право виступає в трьох іпостасях (сутностях):
1) право — усвідомлена справедливість;
2) право — нормативний регулятор, система інституціоналізова-
них норм;
3) право — особиста суб'єктивна можливість.
Ця триєдиність робить право засобом, знаряддям існування цивілізованого суспільства. Висхідним в цій будові є загальносоціальне (природне) право. Центральною ланкою є інституціональне (об'єктивне) право, оскільки природне право для своєї реалізації потребує виразу у конкретних формах об'єктивного права, що дає змогу здійснювати нагляд за додержанням норм права. Ці останні містять чіткі орієнтири щодо меж суб'єктивного права. Але констатація зазначеної триєдиності не виключає того, що термін "право" в сучасній теоретико-правовій науці вживається в таких трьох значеннях:
право загальносоціальне;
об'єктивне (позитивне) право;
суб'єктивне право.
Звернімося до більш ґрунтовного розгляду першого з цих понять.

Смотреть другие вопросы в разделе: Нариси з теорії права





Все материалы размещены исключительно с целью ознакомления и принадлежат их авторам. Любое копирование строго запрещено. Если вы являетесь автором того или иного труда и не хотите, чтобы он был здесь опубликован, свяжитесь с администрацией