***
Главная » Маркетинг » 3.3. Оцінка конкурентних позицій підприємства. Інтегральний показник конкурентоспроможності продукції



3.3. Оцінка конкурентних позицій підприємства. Інтегральний показник конкурентоспроможності продукції

Для того, щоб реагувати на динаміку ринку і займати на ньому стабільне місце, кожне підприємство має реально оцінювати свої конкурентні позиції. Тому насамперед потрібно стежити за поведінкою конкурентів різних видів конкурентної боротьби.
Вивчення конкурентів доцільно проводити за матрицею, яку наведено в табл. 3.1.

Таблиця 3.1
Дослідження конкурентів і конкуренції

пор. Постановка запитання при дослідженні об'єкта Вид конкуренції та конкуренти

функціональна видова предметна цінова


Конкурент 1 Конкурент 2 Конкурент 3 Конкурент 4 Конкурент 5 Конкурент 6 Конкурент 7 Конкурент n
1. Хто є діючі і потенційні конкуренти?
2. Які методи конкурентної боротьби використовують?
3. Яку частку ринку займають?
4. Які сильні сторони?
5. Які слабкі місця?
6. Які перспективи розвитку в конкурентів?


Застосування такої матричної таблиці при вивченні конкурентів дає низку переваг:
• дозволяє чітко визначити конкурентну ситуацію щодо різних видів конкуренції та її конкретних представників;
• дає змогу визначити, які з конкурентів є більш загрозливими;
• можна використати отриману інформацію для досягнення власних конкурентних переваг, наступаючи на слабкі місця конкурентів і послабляючи їхні сильні сторони.
Однак інформація про конкурентні позиції підприємства не буде повною, якщо на даному етапі підприємство не розрахує інтегральний показник конкурентоспроможності власної продукції порівняно з продукцією конкурентів згідно з параметрами, що визначають конкурентоспроможність продукції (рис. 3.3 ).

Із наведених параметрів видно, що поняття конкурентоспроможності включає сукупність багатьох чинників. Для того, щоб вийти на ринок із товаром, який буде спроможний існувати протягом повного життєвого циклу, насамперед треба переконатися в його спроможності вистояти в конкурентній боротьбі. Тому для оцінки конкурентних позицій підприємства з метою визначення стратегії досягнення конкурентних переваг завжди проводять оцінювання конкурентоспроможності товару за загальною схемою, представленою на рис. 3.4.

Розрахунок інтегрального показника (за методом класичного обрахунку) проводиться за таким алгоритмом:
1. Визначення переліку характеристик кожного з чотирьох параметрів (нормативного, технічного, організаційного, економічного).
2. Установлення питомої ваги кожної характеристики в складі даного параметра.
3. Визначення продукції-еталона для проведення конкурентної оцінки.
4. Обчислення групових показників (нормативного, технічного, організаційного та економічного)за формулами (3.2) і (3.3):
(3.2)
(3.3)
де ,Іt, Io, Іе — груповий показник, відповідно, нормативного, технічного, організаційного, економічного параметрів;
п, к, и, υ – число кількісних характеристик, відповідно, нормативного, технічного, організаційного, економічного параметрів, що оцінюється;
і – параметричний індексу j-тої характеристики;
jz — параметричний індекс z-тої характеристики;
hy — параметричний індекс у-тої характеристики;
gq — параметричний індекс q-тої характеристики;
а — вага оцінюваної характеристики в складі нормативного, технічного, організаційного, економічного параметрів.

5. Обчислення інтегрального показника конкурентоспроможності за формулою (3.4):

(3.4)
де K – інтеграційний показник конкурентоспроможності продукції, при цьому слід дотримуватися такої шкали оцінки даного показника:
якщо K 1 – аналізований виріб є кращим за порівнювальний аналог.

Отримані результати розрахунку інтегрального показника конкурентоспроможності продукції можна представити графічно.
Припустімо, ми маємо па ринку продукти-конкуренти (розчинна кава) і збираємося впровадити нову каву. Нам цікаво проаналізувати її позиції порівняно з конкурентами, причому нас цікавить не тільки числове значення інтегрального показника конкурентоспроможності, а й сильні та слабкі місця продукції конкурентів. Для цього застосовуємо графічне відображення показника конкурентоспроможності продукції. На осі абсцис відкладаємо значення групового показника економічного параметра, на осі ординат – добуток групових показників нормативного, технічного та організаційного параметрів. Із початку координат проводимо бісектрису, яка розбиває площину на дві півплощини (відповідно, та площина, яка розташована над бісектрисою, відповідає більш конкурентоспроможній продукції, ніж еталон, а площина, розташована під бісектрисою, відповідає менш конкурентоспроможній продукції, ніж еталон). Продукція-еталон розміщається на бісектрисі з координатами (1;1). Відповідно, якщо на бісектрису попадає будь-яка інша точка, яка характеризує значення показника конкурентоспроможності продукції, ця продукція перебуває на одному рівні конкурентоспроможності, що й продукція-еталон (рис. 3.5).
Із наведеного прикладу (розчинна кава) позиціонуємо шість продуктів порівняно з новою продукцією-еталоном. Відповідно отримаємо, що продукція 1 та 6 — займає кращі конкурентні позиції, ніж еталон, продукція 2 - на одному рівні з продукцією-еталоном, а продукти 3, 4 та 5 — менш конкурентоспроможні, ніж еталон. Якщо порівнювати між собою продукцію 1 та продукцію 6, щоб визначити, яка з них характеризується вищим показником конкурентоспроможності, треба провести перпендикуляр до бісектриси. Відповідно, яка відстань є довшою, тій продукції відповідає й більше значення інтегрального показника конкурентоспроможності. У нашому випадку продукція 1 має кращі конкурентні позиції, аніж продукція 6. Щодо порівняння продуктів 3, 4 та 5, то менш конкурентоспроможні позиції займає продукція 4 (найдовша відстань до бісектриси).

Рис. 3.5. Графічне зображення інтегрального показника конкурентоспроможності продукції

Перевага графічного методу полягає втому, що він наочно відображає якісні та економічні характеристики товарів і дає змогу зробити висновки про сильні й слабкі сторони цих продуктів. Наприклад, продукція 6 характеризується вищим показником конкурентоспроможності, ніж еталон, завдяки нижчій ціні, але при цьому якісні характеристики продукції 6 також мають нижчий рівень, аніж у продукції-еталона. Тобто можна одразу зробити висновок, що основна конкурентна перевага цієї продукції — низька ціна та інші вигідні економічні параметри.

Смотреть другие вопросы в разделе: Маркетинг





Все материалы размещены исключительно с целью ознакомления и принадлежат их авторам. Любое копирование строго запрещено. Если вы являетесь автором того или иного труда и не хотите, чтобы он был здесь опубликован, свяжитесь с администрацией