***
Главная » Історія філософії України » Світоглядні уявлення в епічних джерелах



Світоглядні уявлення в епічних джерелах


Серед джерел, які допомагають з'ясувати питання, пов'язані з проблемами становлення та розвитку філософської і суспільної думки XIII — XV ст., одне із центральних місць посідає епос як виразник колективної творчості української народності. Значення епічних пам'яток особливо важливо для відтворення початкового періоду розвитку філософської культури в зв'язку з тим, що дійсні умови становлення світоглядних «орієнтирів» народу до невпізнанності понівечені багатьма наступними інтерпретаторами.
За цих умов значно зростає роль усної народної творчості в цілому, дослідження якої дає змогу відновити світоглядні моменти духовного життя трудящих мас. Передусім це стосується билинного епосу, який нерозривно пов'язаний із становленням та розвитком культури української народності і визначає коло ідей, поглядів, спрямування думок як давніх русичів, так і національної української культури періоду її формування.
Особливість, яка визначає специфіку древньоруського епосу, за словами таких його дослідників, як В. І. Чичеров, О. М. Веселовський, В. Я. Пропп, Б. М. Пу-тилов, О. М. Фрайденберг, Ю. М. Соколов та інші,— це нерозривна єдність з тими далекими часами, коли формувалась державність, об'єднувались розрізнені племена і роди в могутні державні об'єднання. Це був, якщо вжити слова Гегеля, «вік героїв», і епос, що відображав світосприймання народних мас того періоду, отримав назву «героїчного епосу». Виник цей епос на вищих ступенях розвитку, в пору прекрасного «дитинства людського суспільства» (Маркс) і до кінця оформишся на ранніх стадіях розвитку класового суспільства.
Саме в цей період встановлюються жанрові особливості епосу, які включають ідейний зміст, певне коло епічних способів, що виражають цей зміст шляхом ідеалізації подвигів народних героїв, художні особливості епічного стилю з його типовими формулами, повтореннями, епітетами і навіть такі характеристики епосу, як умови побутування епічних творів, складання їх, виконання та усної передачі, а також соціальний стан родового чи дружинного співця. Все це й складає увесь комплекс як зовнішніх, так і внутрішніх ознак, що характеризують епічну творчість в цілому.
Саме в билинному епосі ми знаходимо відтворення історії народу, яка викладається ним самим. Вона може бути сповнена фактичними неточностями, але, що важливіше,— це історія, яка адекватно відтворює відношення народу до тих чи інших подій, їх оцінку і цим самим змальовує соціальний зміст народного життя. Не вчинки окремих людей, а доля народу — ось що є основним змістом героїчного епосу в цілому і билинного зокрема. Саме тому об'єктом зображення билин є не вся дійсність, а лише її окремі сторони, які підкреслюють, змальовують риси народного світосприймання.
Перше місце серед цих особливостей займає показ могутності, непереможності, нездоланності народу. В «героїчну» епоху становлення державності цей момент, так би мовити, «розвернутий назовні», проти чужоземних завойовників. І тому що питання боротьби з зовнішніми загарбниками віками було для народу найважливішим, то й мотиви захисту від них, які становлять головний зміст билинного епосу, теж набувають «вічного» звучання. Звідси монументальність і актуальність епосу. Є ще одна особливість, яка зробила його «вічним». Це той факт, що епічні ідеї та ідеї, втілені в образах народних геро-
їв, борців за свій народ, становлять немов би «моральний кодекс», сформульований народом. Це і визначає історичну специфіку билинного епосу, яка характеризується повною «переробкою» дійсності з метою виділення в ній потрібних фактів та подій.
А оскільки' основним змістом епохи, відображеної в билинах, є формування і становлення народностей, державних об'єднань, то і головним героєм билинного епосу стає сам народ. «Сильний — не богатир,— зазначає Д. С. Лихачов,— сильне воїнство, яке він втілює. Художнє узагальнення йде шляхом створення узагальненого образу богатиря, який втілює в собі якості всіх руських воїнів. Цим шляхом ішов розвиток образу билинного богатиря, який з часом став один, без війська, воювати за Руську землю проти величезної раті ворогів» 49.
Сюжетним центром героїчного епосу стає богатир, богатирський світ подвигів і перемог, що був створений на основі історичної реальності, але ні в якому разі не зводиться до неї і виступає як її специфічна переробка. Виникнувши як заперечення міфологічної системи світосприймання шляхом протиставлення силам природи людської тілесної та духовної могутності, епос все ж певним чином успадковує деякі особливості цього світосприймання. Насамперед — це світоглядний принцип «конструювання» світу. У міфологічній свідомості на грунті первісної родоплемінної єдності формулюється основний соціально-світоглядний зміст його — узагальненість, анонімність, сконцентрована навколо нерозривної єдності природного начала, в якому людське буття підпорядковано цьому началу.
Герої дум — живі, сповнені суперечливих якостей, недоліків, здатні помилятися і каратися за свої помилки люди. Вміло поєднується індивідуальне і колективне начало в героях дум. У характеристиках широко використовуються різноманітні засоби — поетичність, ліризм, гумор, аж до шаржу і бурлеску. Український епос, «такий оригінальний з погляду на форму, зміст, колорит, проникаюче його глибоке та широке чуття»,— як зазначав І. Я. Франко,— на відміну від європейського, не має центрального героя»67. Продовжуючи традиції билинної творчості, думи виділяють як героя саме життя народу з його опозиційністю щодо ідеологічних принципів та положень церковної та світської літератури, які захищали інтереси панівних класів.
Пам'ятки народної епічної творчості часто зазнавали осудливого ставлення до себе з боку церкви та феодальної ідеології в цілому, бо саме в цих пам'ятках народ чітко сформулював світоглядні ідеї, які проголошують віру в людину, закликають до боротьби за перемогу народних ідеалів, протиставляючи ці ідеї феодально-церковній ідеології, що проголошувала нікчемність людського буття і освячувала ім'ям бога соціальну нерівність.


Смотреть другие вопросы в разделе: Історія філософії України





Все материалы размещены исключительно с целью ознакомления и принадлежат их авторам. Любое копирование строго запрещено. Если вы являетесь автором того или иного труда и не хотите, чтобы он был здесь опубликован, свяжитесь с администрацией