***
Главная » Экология » Источники загрязнения атмосферы



Источники загрязнения атмосферы

Источник: доклад Рыбоконь Маргориты
Атмосферне повітря — невичерпний ресурс, але в окремих регіонах земної кулі він потрапляє під такий сильний антропогенний вплив, що виникає проблема якісного складу атмосфери, а надто у великих промислових центрах.
Основні антропогенні джерела забруднення атмосфери:
• теплове та енергетичне устаткування;
• промислові підприємства;
• сільське господарство;
• транспорт.
До атмосфери надходять газоподібні викиди, тверді частинки, радіоактивні речовини, волога. Під час перебування в атмосфері їхні температура, властивості й стан можуть істотно змінюватися. Ці зміни проявляються у вигляді випадання в осад важких фракцій, розпаду на компоненти, хімічних і фотохімічних реакцій. Внаслідок цього в атмосфері можуть утворюватися компоненти, властивості й поведінка яких не завжди відповідатиме вихідним даним.
До наслідків антропогенного впливу на атмосферу належать:
• підвищення концентрації СО і СО2;
• надходження до атмосфери сполук сірки;
• надходження малих газових сполук (фреонів, сполук азоту), сполук хлору і фтору;
• надходження додаткового тепла в атмосферу.
Зараз в атмосфері вміст СО2 порівняно невеликий — 0,033 % від загального її обсягу. Систематичні спостереження за СО2 в атмосфері Землі за допомогою надійних приладів було розпочато наприкінці 50-х років ХХ ст.
Нині існує більш як 10 станцій, які ведуть спостереження за концентрацією СО2. За останні 25 років його вміст зріс на 8, 9 %, а за 100 років — на 20 %.
У природі постійно відбувається обмін вуглекислим газом завдяки кругообігові вуглецю в системах:
1) атмосфера — гідросфера, поглинання СО2 гідросферою дорівнює його виділенню;
2) атмосфера — біота, СО2 поглинається зеленими рослинами за фотосинтезу, який супроводжується виділенням кисню. З відмиранням рослин унаслідок окислення організмів і продукції їхньої життєдіяльності вуглець знову повертається в атмосферу і гідросферу. Швидкість кругообігу — 10 років. Цикл замкнений;
3) атмосфера — літосфера — велика кількість СО2 безпосередньо виділяється в атмосферу через вулканічні виверження, з гарячими та мінеральними джерелами. Але вони повертаються з утворенням карбонатних порід. Проте час круговороту — тисячі років. Цикл незамкнений, що приводить до змін клімату на землі.
Збільшення СО2 в атмосфері за 100 років на 20 % зумовлено двома причинами: 1) вирубування лісів; 2) збільшення викидів СО2 через згорання палива.
Загальний обсяг СО2, що надходить в атмосферу, становить 5 — 1015 г вуглецю на рік. В атмосфері лишається лише половина цієї кількості, 30 % розчиняється у водах Світового океану, 20 % засвоюється біотою Землі.
Наслідки: 1) коливання прозорості атмосфери; 2) підвищення температури на 0,4 — 0,6 С.
У перспективі це приведе до потепління клімату. Можливі зміни річкового стоку в Європі — зменшення його на 20 % і збільшення від 10 до 20 % стоку Східного Сибіру.
Викиди сполук сірки — SO2, SО3 і H2S є найбільш токсичними.
Під впливом SO2, SО3 та їхніх похідних відбувається руйнування хлорофілу в листках рослин, сповільнюється ріст рослин, зменшується врожайність сільськогосподарських культур, а через високі дози рослини гинуть.
Кислотні дощі спричинюють підвищення кислотності ґрунтів. Сполуки сірки прискорюють процеси корозії металів, руйнування споруд.
Пил сприяє погіршенню клімату міст, зменшує прозорість атмосфери, збільшує кількість днів у місті з туманами.
До малих сполук — забруднювачів атмосфери відносять фреони, що їх використовують у холодильній промисловості та для приготування фарб, сполуки азоту, хлору і фтору. Сполуки азоту надходять також від транспорту, промислових об’єктів, через застосування мінеральних добрив, а сполуки хлору і фтору — від ядерних вибухів.
Товщина озонового шару за останні роки скоротилася в середньому на 2,5 %.
Діє Міжнародна угода про скорочення використання фреонів до 1998 р. на 50 %, але цього недостатньо.
Вміст озону в Північній півкулі над широтним поясом, що проходить через Дублін і Москву, 1988 р. був на 8 % меншим, ніж 1969 р.
Виробництво тепла людством становить у середньому 0,006 % від загальної його кількості. Такий показник може стати причиною підвищення середньої температури лише на 0,01 С. У перспективі, навіть зі збільшенням виробництва енергії у світі в 10 — 20 разів, температура підвищиться на 0,2 — 0,3С. Проте в центральних містах надходження антропогенного тепла в декілька разів перевищує кількість енергії, яку вони дістають від сонця. Навіть у невеликих містах це надходження становить від 10 до 100 %.

Смотреть другие вопросы в разделе: Экология





Все материалы размещены исключительно с целью ознакомления и принадлежат их авторам. Любое копирование строго запрещено. Если вы являетесь автором того или иного труда и не хотите, чтобы он был здесь опубликован, свяжитесь с администрацией